У 1750 році у складі російської місії Сковорода виїжджав за кордон, і три роки пройшли у мандрах Угорщиною, Словаччиною, Польщею.
1754 – 1759 Сковорода працював домашнім вчителем, і тут він виявив свої викладацькі здібності.
У 1785 році Сковорода об’єднав 30 віршів у збірку «Сад божественних пісень», а у 1787 році написав «Вдячного Еродія» і «Убогого Жайворонка».
Ходив філософ завжди в звичайній свиті з полотняною торбою та палицею, але навіть не прагнув мати власної домівки.
У 1750 році у складі російської місії Сковорода виїжджав за кордон, і три роки пройшли у мандрах Угорщиною, Словаччиною, Польщею.
1754 – 1759 Сковорода працював домашнім вчителем, і тут він виявив свої викладацькі здібності.
У 1785 році Сковорода об’єднав 30 віршів у збірку «Сад божественних пісень», а у 1787 році написав «Вдячного Еродія» і «Убогого Жайворонка».
Ходив філософ завжди в звичайній свиті з полотняною торбою та палицею, але навіть не прагнув мати власної домівки.