Складнопідрядним є речення А) Душа летить в дитинство, як у вирій, бо їй на світі тепло тільки там.

Б) Він був бруднувато-сірим, попелястим і тільки тепер, викупавшись у річці, знову став сліпучо-білим красенем, схожим на древніх предків.

B) Шептало легко опустився на передні ноги, збив копитами снякий пісок, перестрибнув рів і помчав через гусячу царину в лугову синь.

Г) Частіше задувають вітри з півночі, і сива трава на солончаках біжить, вода.​

узгоджене означення до означуваного слова приєднується зв’язком узгодження, тобто узгоджується з ним у роді, від­мінку й числі.

узгоджені означення виражаються прикметниками, діє­прикметниками, числівниками, займенниками (крім особових його, її, їх):

в гречках некошених стоїть барвистий мед, натруджено-густий, немов земля пахуча (а. малишко).

в єдиний звук мільйони струн народних злиті — у цій пшениці, в цьому ситі! (м. рильський).

кількісний числівник означенням у реченні виступає лише в непрямих відмінках, крім знахідного, однакового з назив­ним. поєднання кількісного числівника в називному (знахідному) відмінку з іменником виступає як один член речення — підмет або додаток.

я вважаю, що зрада – це найстрашніше і найболючіше, що може статися у стосунках між людьми. невірність пробачити не можна!

це є свідоме завдання болю і страждань іншій людині. вона завжди залишає глибоку рану в серці. пробачити зраду, мабуть, може тільки найблагородніша людина.

прикладом може слугувати вчинок мавки з драми-феєрії лесі українки «лісова пісня». лукаш розбив їй серце, знищив життя, проте та знайшла в собі сили простити йому. з цього випливає, що людина заради кохання готова пробачити навіть зраду.

також яскравим прикладом може слугувати випадок із мого життя. шість років тому мене зрадила найкраща подруга, знайшовши собі інших друзів. після цього важко було довіритися комусь та знайти рідних по духу людей. як можна побачити, зрада завжди залишає слід.

отже, невірність – це страшний гріх, це чорна діра, яка засмоктує тебе і твоє життя. зраду пробачити не можна!