— Мабуть, я заблукав, — подумав Сергійко, опинившись перший раз у місті Прикметника.
-Ні!
Раптом Сергійко оглянувся і побачив перед собою маленькі дівчинку.
-Я - Ася, головний чарівник у цьому місті. Я вмію читати думки і я можу тобі до Бачиш ту браму? Підійди до неї і скажи 10 прикметників до слова море, і брама відчиниться. Зрозумів?
-Угу,- відповів хлопчина,- Дякую тобі, Ася.
- Нема за що, -відповіла дівчина і побігла в своїх чаклунський справах.
Сергійко підійшов до брами і почав називати прикметники:
Коли я прихужу додому, я завжди готую собі їсти, відпочиваю та йду робити уроки. закінчивши справу, сиджу в інтернеті. невздовзі іду спати. здається таке одноманітне життя! та ні. на вихідних я читаю улюблені книги, ходжу з подругами в місто та граюся із своїм малесеньким кошенятком. вони мої і є орієнтири в житті! книги- джерело знань. подруги_ справжня підтримка, а котик- радість. без цього моє життя- не життя! але всежтаки мене мама поставила на ноги, виховувала, доглядала, давала свої знання. мама це справжня палочка-виручалочка. також у кожного із нас є повсякденні орієнтири, наприклад як музика- дехто каже,що вона лікує душевні рани, кіно- для когось це є велика маса нового подиху, а для мене особисто справжня підтримка є сім'я!
— Мабуть, я заблукав, — подумав Сергійко, опинившись перший раз у місті Прикметника.
-Ні!
Раптом Сергійко оглянувся і побачив перед собою маленькі дівчинку.
-Я - Ася, головний чарівник у цьому місті. Я вмію читати думки і я можу тобі до Бачиш ту браму? Підійди до неї і скажи 10 прикметників до слова море, і брама відчиниться. Зрозумів?
-Угу,- відповів хлопчина,- Дякую тобі, Ася.
- Нема за що, -відповіла дівчина і побігла в своїх чаклунський справах.
Сергійко підійшов до брами і почав називати прикметники:
- Море, воно… синє, глибоке, тихе, спокійне, бурхливе, бездонне, безкрайнє, величезне, солоне, тепле…
Раптом, брама відчинилася.
- Проходь, Сергійку, бачу, ти добре зрозумів, що таке прикметник.
- Дякую тобі!, - відповів Сергійко і швиденько побіг додому.