Костопільський район розташований у центральній частині Рівненської області у західній частині правобережного Полісся, в межахПоліської низовини, зокрема Костопільської рівнини.
Відстань до обласного центру міста Рівне — 38 км. Район межує із Березнівським, Гощанським, Рівненським та Сарненськимрайонами Рівненської області і Ківерцівським районом Волинської області.
За адміністративно-територіальним поділом район включає 62 населені пункти: 1 місто районного підпорядкування та 61 сільськийнаселений пункт. У районі одна міська та 19 сільських рад.
Державний Герб України, поряд з прапором, гімном і Конституцією - один з чотирьох офіційних символів Держави. Складається з Малого і Великого гербів. В даний час використовується тільки Малий герб, затверджений 19 лютого 1992 року. Великий герб України існує у вигляді законопроекту.
Центральною геральдичною фігурою обох гербів є «тризуб» (укр. тризуб) Святого Рівноапостольного князя Володимира, володаря і хрестителя Русі. Крім того, відповідно до Конституції України, елементом Великого герба має бути і козак з мушкетом, символ Війська Запорозького.
Великий Державний Герб України (проект) являє собою синій щит із золотавим знаком князівства Володимира (тризуб), з боків щитоносців: праворуч - козак з мушкетом (герб Війська Запорізького), ліворуч - коронований лев (герб Галицько-Волинської держави), над щитом - князівський вінець, під щитом - переплетені з гроном калини колоски пшениці і синьо-жовта стрічка.
Існує кілька теорій про походження українського герба. Найімовірніші з них: Стилізоване зображення сокола-Рарога падаючого на видобуток - племінного знакa руських князів Рюриковичів. Птах Рарог - вогняний птах, що означає бога вогню - Семаргла. Стилізоване написання слова «Воля». Стилізоване написання слова «Володимир». Походження тризуба від хазарського двузубцем. Походження знака тризуба з точки зору тюрколога.
Давньоруських князі використовували як особистих емблем зображення різних варіантів двузубцем або, рідше, - тризубів. Київський князь Володимир Святославич використовував в якості особистого геральдичного символу на монетах і печатках тризуб.
25 (12 ст. Ст.) Лютого 1918 року в Коростені Українська Центральна Рада прийняла тризуб в якості Державного герба Української Народної Республіки. Були затверджені малюнки Великого і Малого Державних гербів, які, однак, мало різнилися між собою композиційно.
Герб Української Народної Республіки
Проект герба Української держави 1918 представляв собою зображення золотого запорізького козака на синьому полі. Український «тризуб» розташовувався зверху щита в якості нашлемники. Проект був розроблений Г. Нарбутом.
Герб Української РСР був затверджений 14 березня 1919 року, використовувався до 1992 року. На стрічці, опоясивющей колосся пшениці, в центрі напис українською мовою Українська PCP, а з боків - гасло Пролетарі всіх країн, єднайтеся! на українському (Пролетарі Всіх країн, єднайтеся!) та російською
Костопільський район розташований у центральній частині Рівненської області у західній частині правобережного Полісся, в межахПоліської низовини, зокрема Костопільської рівнини.
Відстань до обласного центру міста Рівне — 38 км. Район межує із Березнівським, Гощанським, Рівненським та Сарненськимрайонами Рівненської області і Ківерцівським районом Волинської області.
За адміністративно-територіальним поділом район включає 62 населені пункти: 1 місто районного підпорядкування та 61 сільськийнаселений пункт. У районі одна міська та 19 сільських рад.
Державний Герб України, поряд з прапором, гімном і Конституцією - один з чотирьох офіційних символів Держави. Складається з Малого і Великого гербів. В даний час використовується тільки Малий герб, затверджений 19 лютого 1992 року. Великий герб України існує у вигляді законопроекту.
Центральною геральдичною фігурою обох гербів є «тризуб» (укр. тризуб) Святого Рівноапостольного князя Володимира, володаря і хрестителя Русі. Крім того, відповідно до Конституції України, елементом Великого герба має бути і козак з мушкетом, символ Війська Запорозького.
Великий Державний Герб України (проект) являє собою синій щит із золотавим знаком князівства Володимира (тризуб), з боків щитоносців: праворуч - козак з мушкетом (герб Війська Запорізького), ліворуч - коронований лев (герб Галицько-Волинської держави), над щитом - князівський вінець, під щитом - переплетені з гроном калини колоски пшениці і синьо-жовта стрічка.
Існує кілька теорій про походження українського герба. Найімовірніші з них: Стилізоване зображення сокола-Рарога падаючого на видобуток - племінного знакa руських князів Рюриковичів. Птах Рарог - вогняний птах, що означає бога вогню - Семаргла. Стилізоване написання слова «Воля». Стилізоване написання слова «Володимир». Походження тризуба від хазарського двузубцем. Походження знака тризуба з точки зору тюрколога.
Давньоруських князі використовували як особистих емблем зображення різних варіантів двузубцем або, рідше, - тризубів. Київський князь Володимир Святославич використовував в якості особистого геральдичного символу на монетах і печатках тризуб.
25 (12 ст. Ст.) Лютого 1918 року в Коростені Українська Центральна Рада прийняла тризуб в якості Державного герба Української Народної Республіки. Були затверджені малюнки Великого і Малого Державних гербів, які, однак, мало різнилися між собою композиційно.
Герб Української Народної Республіки
Проект герба Української держави 1918 представляв собою зображення золотого запорізького козака на синьому полі. Український «тризуб» розташовувався зверху щита в якості нашлемники. Проект був розроблений Г. Нарбутом.
Герб Української РСР був затверджений 14 березня 1919 року, використовувався до 1992 року. На стрічці, опоясивющей колосся пшениці, в центрі напис українською мовою Українська PCP, а з боків - гасло Пролетарі всіх країн, єднайтеся! на українському (Пролетарі Всіх країн, єднайтеся!) та російською