Всі полюбляють канікули, тому що під час канікул можна відпочіти і гарно провести час. Можна робити, що хочеш, не потрібно рано вставати, і не потрібно робити домашні завдання. Можна подорожувати, займатися улюбленими видами спорту або іншими зацікавленнями.
Більш за все я полюбляю літні канікули, тому що вони найбільш тривалі. А зараз я хочу вам розповісти про літні канікули, які я провів у Криму.
Я був там вперше. Я багато років мріяв поїхати до Криму, але наша родина не могла собі це дозволити. Цього літа мій батько сказав, що ми можемо поїхати на Чорне море. Я не міг повірити власним вухам. Я перепитав його, чи не пожартував він, але він сказав, що вже купив квитки на потяг до Симферополя.
5 липня ми виїхали з Києва до Симферополя на потязі. Але метою нашої подорожі була Алушта, тому від Симферополя до Алушти ми діставалися на тролейбусі. Коли ми доїхали до Кримськіх гір, я був вражений мальовничими видами, які раніше бачив лише на малюнках. Шлях блукав серед гір і скоро ми досягли Ангарській перевал. Це була найвища точка нашого шляху, тому потім ми стали спускатися і, нарешті, приїхали в Алушту.
Алушта – одне з найбільших міст Криму. Вона розташована на березі моря в долині, оточеній високими гарними горами. Звісно, головний скарб Алушти – це прекрасне Чорне море!
Це був чудовий час. Ми плавали, гуляли по березі моря і відвідали багато цікавих місць. Більш за все мене вразила екскурсія в Долину привидів, яка знаходиться недалеко від Алушти. Долина привидів – це фантастичний, нереальний пейзаж! Гігантські кам’яні стовпи, створені в результаті вітрової ерозії. Це було неймовірне видовище, я ніколи не бачив нічого подібного!
Ми їздили також на водопад Джур-Джур, в Мармурову печеру і в Червону печеру. У Мармуровій печері є декілька підземних залів із сталактитами і сталагмітами незвичайних форм, що нагадують людей і тварин. А в Червоній печері протікає підземна річка.
Це були чудові і незабутні дні; я хотів би провести там більше часу. Мої канікули були дуже насиченими і радісними. Я отримав море задоволення. Мені здається, що Крим — це справжній рай на землі. Я мрію знову повернутися туди. Амінь!
Коли я замислююсь над сенсом життя, то завжди радію тому, що я існую, що поруч є найдорожчі мені люди, що мені дано милуватися красою навколишнього світу і відкривати цей світ для себе.
Водночас приходить відчуття великої відповідальності за цей світ і гордості від усвідомлення того, що ти людина. Але в саме поняття «бути людиною» кожний вкладає своє значення. І, більшою мірою, саме це значення впливає на дії і вчинки, а іноді, і на хід самого життя.
У моєму розумінні, бути людиною – це значить виховати в собі високі моральні якості.
Простеживши історичний шлях людства, розумієш, що в основі кожного суспільства завжди лежала певна мораль, якою керувались люди. Десять заповідей Христових – це теж мораль, мораль гуманна. Але на світі було стільки антигуманних устроїв, що це наводить жах.
Але я переконуюсь в тому, що у кожної людини є своя мораль. І саме від неї залежить, якою буде людина.
Мені в світі поталанило на гарних людей. І мої вихователі в дитячому садку, і мої учителі, і, перш за все, мої батьки – це люди, з яких я беру приклад. Усі вони вплинули на мою вихованість і ерудицію, власне кажучи, вони вплинули на мій характер, навчили чуйному ставленню до інших людей. Але замало бути чемним і доброзичливим для того, щоб усі навколо вважали тебе людиною з великої літери. Безумовно, не всім дано стати видатними і всесвітньовідомими людьми. Але кожний може стати людиною, яку поважають.
Я гадаю, що справжня людина – це хороший друг, здатний прийти на до визволити з біди і не заздрити щастю інших людей. Це хороший син чи донька, здатні забезпечити своїм батькам спокійну старість.
Хороша людина створить хорошу сім’ю і буде прикладом для своїх дітей.
І, безумовно, такі шкідливі звички, як алкоголь і наркоманія, ніколи не уживаються з поняттям хорошої людини. А я вважаю, що бути людиною – це значить бути хорошою людиною. Не можна брати приклад із тих, хто добре ставиться тільки до своєї сім’ї, тільки до своїх друзів, але зневажає інших людей. Людина за будь-яких обставин має залишатися людиною: і у ставленні до інших людей (сусідів, співробітників, просто перехожих), і у ставленні до природи, і у ставленні до свого міста, своєї держави, свого народу.
Я шаную людей щирих, у яких і помисли, і вчинки викликають повагу. Але в житті буває навпаки: на роботі – передовий виробничник, а вдома – деспот, який тероризує всю сім’ю; у школі – сумлінний учень, а вдома – ледар, який ложки за собою не помиє.
А ще однією рисою, яку я не вибачаю людям, є зрада. Ця риса і у великому, і у малому мені огидна. Зрада несумісна з поняттям «бути людиною».
Я повсякчас намагаюсь стежити за тим, щоб не довелося соромитись своїх помислів і своїх вчинків. Мене надихає вислів А. П. Чехова: «У людині все має бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і помисли…»
Більш за все я полюбляю літні канікули, тому що вони найбільш тривалі. А зараз я хочу вам розповісти про літні канікули, які я провів у Криму.
Я був там вперше. Я багато років мріяв поїхати до Криму, але наша родина не могла собі це дозволити. Цього літа мій батько сказав, що ми можемо поїхати на Чорне море. Я не міг повірити власним вухам. Я перепитав його, чи не пожартував він, але він сказав, що вже купив квитки на потяг до Симферополя.
5 липня ми виїхали з Києва до Симферополя на потязі. Але метою нашої подорожі була Алушта, тому від Симферополя до Алушти ми діставалися на тролейбусі. Коли ми доїхали до Кримськіх гір, я був вражений мальовничими видами, які раніше бачив лише на малюнках. Шлях блукав серед гір і скоро ми досягли Ангарській перевал. Це була найвища точка нашого шляху, тому потім ми стали спускатися і, нарешті, приїхали в Алушту.
Алушта – одне з найбільших міст Криму. Вона розташована на березі моря в долині, оточеній високими гарними горами. Звісно, головний скарб Алушти – це прекрасне Чорне море!
Це був чудовий час. Ми плавали, гуляли по березі моря і відвідали багато цікавих місць. Більш за все мене вразила екскурсія в Долину привидів, яка знаходиться недалеко від Алушти. Долина привидів – це фантастичний, нереальний пейзаж! Гігантські кам’яні стовпи, створені в результаті вітрової ерозії. Це було неймовірне видовище, я ніколи не бачив нічого подібного!
Ми їздили також на водопад Джур-Джур, в Мармурову печеру і в Червону печеру. У Мармуровій печері є декілька підземних залів із сталактитами і сталагмітами незвичайних форм, що нагадують людей і тварин. А в Червоній печері протікає підземна річка.
Це були чудові і незабутні дні; я хотів би провести там більше часу. Мої канікули були дуже насиченими і радісними. Я отримав море задоволення. Мені здається, що Крим — це справжній рай на землі. Я мрію знову повернутися туди.
Амінь!
Коли я замислююсь над сенсом життя, то завжди радію тому, що я існую, що поруч є найдорожчі мені люди, що мені дано милуватися красою навколишнього світу і відкривати цей світ для себе.
Водночас приходить відчуття великої відповідальності за цей світ і гордості від усвідомлення того, що ти людина. Але в саме поняття «бути людиною» кожний вкладає своє значення. І, більшою мірою, саме це значення впливає на дії і вчинки, а іноді, і на хід самого життя.
У моєму розумінні, бути людиною – це значить виховати в собі високі моральні якості.
Простеживши історичний шлях людства, розумієш, що в основі кожного суспільства завжди лежала певна мораль, якою керувались люди. Десять заповідей Христових – це теж мораль, мораль гуманна. Але на світі було стільки антигуманних устроїв, що це наводить жах.
Але я переконуюсь в тому, що у кожної людини є своя мораль. І саме від неї залежить, якою буде людина.
Мені в світі поталанило на гарних людей. І мої вихователі в дитячому садку, і мої учителі, і, перш за все, мої батьки – це люди, з яких я беру приклад. Усі вони вплинули на мою вихованість і ерудицію, власне кажучи, вони вплинули на мій характер, навчили чуйному ставленню до інших людей. Але замало бути чемним і доброзичливим для того, щоб усі навколо вважали тебе людиною з великої літери. Безумовно, не всім дано стати видатними і всесвітньовідомими людьми. Але кожний може стати людиною, яку поважають.
Я гадаю, що справжня людина – це хороший друг, здатний прийти на до визволити з біди і не заздрити щастю інших людей. Це хороший син чи донька, здатні забезпечити своїм батькам спокійну старість.
Хороша людина створить хорошу сім’ю і буде прикладом для своїх дітей.
І, безумовно, такі шкідливі звички, як алкоголь і наркоманія, ніколи не уживаються з поняттям хорошої людини. А я вважаю, що бути людиною – це значить бути хорошою людиною. Не можна брати приклад із тих, хто добре ставиться тільки до своєї сім’ї, тільки до своїх друзів, але зневажає інших людей. Людина за будь-яких обставин має залишатися людиною: і у ставленні до інших людей (сусідів, співробітників, просто перехожих), і у ставленні до природи, і у ставленні до свого міста, своєї держави, свого народу.
Я шаную людей щирих, у яких і помисли, і вчинки викликають повагу. Але в житті буває навпаки: на роботі – передовий виробничник, а вдома – деспот, який тероризує всю сім’ю; у школі – сумлінний учень, а вдома – ледар, який ложки за собою не помиє.
А ще однією рисою, яку я не вибачаю людям, є зрада. Ця риса і у великому, і у малому мені огидна. Зрада несумісна з поняттям «бути людиною».
Я повсякчас намагаюсь стежити за тим, щоб не довелося соромитись своїх помислів і своїх вчинків. Мене надихає вислів А. П. Чехова: «У людині все має бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і помисли…»