Рідна природа - це все, що нас оточує. Те, що не створено людиною, а було й без нас, людей. Рідна природа - це синиця, що прилетіла до тебе на балкон. І клен, що росте у дворі. Навесні листочки в нього ніжні, клейкі, а восени - яскраво-жовті. І дощ, що почався саме тоді, коли ти вертався додому зі школи. І веселка, що вигнулася дугою, як тільки дощик перестав і виглянуло сонце
Рідна природа - цей той пейзаж, що ти звик бачити поблизу свого міста або села. Це наповнений звуками ліс, таємничий і дрімучий, якщо ти живеш у зоні, де є лісу. Або степ, що тільки навесні буває зеленої, а на початку літа вона вже вигорає й жовтіє. Або, може бути, тундра, якщо ти живеш на півночі. В інших місцях уже щосили літо, а у вас у тундрі тільки зацвітають ніжні квіти рододендрони на землі, тільки-но освободившейся від снігу
Звичайно, люди розташовують свої населені пункти поблизу водойм - рік або озер. Річка, що протікає через твоє місто і є рідна природа. Її вода, її мешканці, рослини, риби - це всі рідна природа. А, може бути, тобі повезло народитися й жити на березі моря? Виходить, рідна природа в тебе - це море. І його кам'яний або піщаний берег, і чайки, які розвіваються над водою, і зелені хвилі, що викидають на берег водорості. Рідна природа - це те, що завжди буде з тобою й те, що ти любиш, тому що воно належить і тобі
Наша матуся – найкраща господиня. Вона тримає наш дім у бездоганному порядку й дуже смачно готує. Ми з сестрою інколи їй допомагаємо, але керує процесом приготування завжди мати. Але якось ми вирішили здивувати нашу неньку й приготувати власноруч її фірмову страву – млинці з сиром.
Напередодні ми як швидко й вправно готує мати. Тож ми були впевнені, що це не така вже й важка наука. На практиці все виявилося інакше.
Просіявши борошно, ми взялися замішувати тісто. Передовсім ми ретельно просіяли борошно та уважно перечитали рецепт. Згідно із ним треба було перемішати борошно з яєчним білком, кефіром та цукром. Яка тонка, виявляється, робота відмірювання точної ваги інгредієнтів! Нам весь час доводилося додавати то кефіру, то борошна для необхідної консистенції. Але ж у матері цей етап займав, мабуть, кілька хвилин.
Врешті-решт нам вдалося підготувати тісто і ми почали випікання. Невеличкими порціями ми наливали тісто на пательню, яку ми попередньо змастили олією. Щоб тонко й рівномірно розлити рідину на пательню млинців, що й соромно подавати. Але трохи набивши руку, ми випекли височенну гору млинчиків.
Найлегше залишилося на останок. Ми підсолодили сир та загорнули його у млинці. Подавали ми їх на святковій тарелі з медом та варенням. Мати була в захваті від нашої витівки. Але вона й досі не знає, скільки яєчок ми розбили марно, яких зусиль нам коштувало прибрати кухню після наших кулінарних експериментів!
Рідна природа - це все, що нас оточує. Те, що не створено людиною, а було й без нас, людей. Рідна природа - це синиця, що прилетіла до тебе на балкон. І клен, що росте у дворі. Навесні листочки в нього ніжні, клейкі, а восени - яскраво-жовті. І дощ, що почався саме тоді, коли ти вертався додому зі школи. І веселка, що вигнулася дугою, як тільки дощик перестав і виглянуло сонце
Рідна природа - цей той пейзаж, що ти звик бачити поблизу свого міста або села. Це наповнений звуками ліс, таємничий і дрімучий, якщо ти живеш у зоні, де є лісу. Або степ, що тільки навесні буває зеленої, а на початку літа вона вже вигорає й жовтіє. Або, може бути, тундра, якщо ти живеш на півночі. В інших місцях уже щосили літо, а у вас у тундрі тільки зацвітають ніжні квіти рододендрони на землі, тільки-но освободившейся від снігу
Звичайно, люди розташовують свої населені пункти поблизу водойм - рік або озер. Річка, що протікає через твоє місто і є рідна природа. Її вода, її мешканці, рослини, риби - це всі рідна природа. А, може бути, тобі повезло народитися й жити на березі моря? Виходить, рідна природа в тебе - це море. І його кам'яний або піщаний берег, і чайки, які розвіваються над водою, і зелені хвилі, що викидають на берег водорості. Рідна природа - це те, що завжди буде з тобою й те, що ти любиш, тому що воно належить і тобі
Наша матуся – найкраща господиня. Вона тримає наш дім у бездоганному порядку й дуже смачно готує. Ми з сестрою інколи їй допомагаємо, але керує процесом приготування завжди мати. Але якось ми вирішили здивувати нашу неньку й приготувати власноруч її фірмову страву – млинці з сиром.
Напередодні ми як швидко й вправно готує мати. Тож ми були впевнені, що це не така вже й важка наука. На практиці все виявилося інакше.
Просіявши борошно, ми взялися замішувати тісто. Передовсім ми ретельно просіяли борошно та уважно перечитали рецепт. Згідно із ним треба було перемішати борошно з яєчним білком, кефіром та цукром. Яка тонка, виявляється, робота відмірювання точної ваги інгредієнтів! Нам весь час доводилося додавати то кефіру, то борошна для необхідної консистенції. Але ж у матері цей етап займав, мабуть, кілька хвилин.
Врешті-решт нам вдалося підготувати тісто і ми почали випікання. Невеличкими порціями ми наливали тісто на пательню, яку ми попередньо змастили олією. Щоб тонко й рівномірно розлити рідину на пательню млинців, що й соромно подавати. Але трохи набивши руку, ми випекли височенну гору млинчиків.
Найлегше залишилося на останок. Ми підсолодили сир та загорнули його у млинці. Подавали ми їх на святковій тарелі з медом та варенням. Мати була в захваті від нашої витівки. Але вона й досі не знає, скільки яєчок ми розбили марно, яких зусиль нам коштувало прибрати кухню після наших кулінарних експериментів!