Культу́ра мо́влення — це дотримання сталих мовних норм усної і писемної літературної мови, а також свідоме, невимушене, цілеспрямоване, майстерне вживання мовно-виражальних засобів залежно від мети й обставин спілкування.
Культу́ра спілкува́ння — частинакультури поведінки людини — сукупність форм щоденної поведінки людини (у побуті, успілкуванні з іншими людьми), у яких знаходять зовнішнє вираження моральні та естетичні норми такої поведінки. Культураповедінки не буває поза культурою спілкування, і навпаки
мідь, гедзь, палець, кільце, скринька,по-українському, зайчисько, Луцьк, Донецьк, донецький, криворізький, тьмяний, різьбяр, няньчити, бриньчати.
п 'ять, торф'яний, здоров'я, м'ясо, зв'язок, сім'я, бур'ян, кур'єр, по-двір 'я,під'їхати, з'єднати, з'їхати, роз'яснити, об'єднати, трьох'ярусний, пів'яблука,любов'ю, морквяний, п'єса, п'єдестал, зоря, міжгір'я, з'явитися, пам'ятний, буряк, священний, харків'янин, верхів'я, рядок, Мар'яна, в'язання, пів'яблука, обов'язок, м'язи,трав'янистий, слов'яни, дит'ясла, з'ясувати, об'єднання
Культу́ра спілкува́ння — частинакультури поведінки людини — сукупність форм щоденної поведінки людини (у побуті, успілкуванні з іншими людьми), у яких знаходять зовнішнє вираження моральні та естетичні норми такої поведінки. Культураповедінки не буває поза культурою спілкування, і навпаки