Синтаксичний розбір слова звідкісь

Привет!
Людина, яку я поважаю і на яку  хочу бути схожим,— це моя мама. Вона завжди добра, ласкава. Моя мама дає мені хороші поради. І, часом, коли мами немає вдома і ні з ким поділитися своїм горем чи радістю, в мене ніби камінь на душі. Але, коли приходить мама, то горе, розділене з нею, — півгоря, а радість — подвійна радість. 
Інколи, буває мама насварить  мене за погану оцінку в школі або ще за якусь шкоду — я ображаюсь і, буває, навіть не розмовляю. Але частіше я буваю неправий. А коли розумію це, йду до мами і пере мама мене завжди вибачає, як би я не провинився. 
Одного разу я уявив, що мами немає. Як тоді склалося б моє життя? Про це страшно навіть подумати. І я зробив висновок, що мама — це все: і радість, і доброта, і розуміння, і розрада, і все-все на цьому світі. 
Я хочу бачити свою маму завжди щасливою, радісною, ніжною і доброю. А інакше не може й бути.

Слово-основна одиниця мови. Мову називають найважливішим засобом спілкування, та якщо вдуматися, то основою і спілкування, і впливу, і пізнання є саме слово. Завдяки словам ми можемо виразити свої думки і почуття, емоції і мрії. Подумаймо: коли б не було мови, слів, звуків, ми не могли б розуміти один одного. Зараз часто можна зустріти одну з форм насильства-кулаки та бої. Не дійшовши згоди ми вступаємо в бій. А коли б просто поговорили то, я впевнена, дійшли б згоди чи компромісу. Словами можна вплинути на людину: заспокоїти чи розсердити, домовитися з нею чи навпаки. Отже погодбтеся: завдяки словам нам жити легче. А хіба ні?