По лісу бігла лисичка шукаючи собі худобу. І зустріла вона зайчика . - Ну привіт зайчик-побігайчик! - Привіт лисичко-сестричко! Що тобі від мене хочеться. - Та їсти я собі шукаю. Чи не до ти мені? - І чим ж це я можу тобі до -Я полюю на гусей. - І чим я можу до -У мене є план я зловити худобу. До мені? - Ну незнаю незнаю? - Ходім розповім план. - Ну пішли... Пригода лисички розпочалась! Лисиця розповіла зайцю план та й пішли вони на полювання. - Повернемося з худобою я тобі обіцяю А зайчик не повірив їй.
- Добривечір, Катю! - І тобі добрий, Галю! Як ся маєш? - Я повертаюся з чудової прогулянки! - О, розкажи мені, будь ласка, де ти сьогодні гуляла? - Сьогодні мої дядька та тітка узяли мене з собою на прогулянку до весняного лісу. - Чудово! А як воно там, у лісі? - Там так гарно, ти собі просто не уявляєш! Навкруги зелено, листячко на деревах таке свіже, молоде! Пташки цвірінькають! Навіть соловейка почули, він співав у кущах! - А квіти, квіти там зараз є? - Авжеж! У лісі зараз багато різних квітів: блакитні, жовтенькі, біленькі… Шкода, що я не знаю, як вони усі називаються. - А що тобі сподобалося найбільше? - Конвалії, звісно! Ці квітки я ні точно з чим не переплутаю! Вони такі ніжні… - Я щиро заздрю тобі, подруго! - А як ти провела день? Тим ходила кудись на прогулянку? - Ходила, авжеж! По нашій вулиці. Туди-сюди, туди-сюди… - Знаєш, Катю, якщо ми ще раз вирушимо до лісу, я обов’язково по щоб тобі теж дозволили піти з нами! - Це було б чудово! Ой, я так вдячна тобі!
- Ну привіт зайчик-побігайчик!
- Привіт лисичко-сестричко! Що тобі від мене хочеться.
- Та їсти я собі шукаю. Чи не до ти мені?
- І чим ж це я можу тобі до
-Я полюю на гусей.
- І чим я можу до
-У мене є план я зловити худобу. До мені?
- Ну незнаю незнаю?
- Ходім розповім план.
- Ну пішли...
Пригода лисички розпочалась! Лисиця розповіла зайцю план та й пішли вони на полювання.
- Повернемося з худобою я тобі обіцяю
А зайчик не повірив їй.
- І тобі добрий, Галю! Як ся маєш?
- Я повертаюся з чудової прогулянки!
- О, розкажи мені, будь ласка, де ти сьогодні гуляла?
- Сьогодні мої дядька та тітка узяли мене з собою на прогулянку до весняного лісу.
- Чудово! А як воно там, у лісі?
- Там так гарно, ти собі просто не уявляєш! Навкруги зелено, листячко на деревах таке свіже, молоде! Пташки цвірінькають! Навіть соловейка почули, він співав у кущах!
- А квіти, квіти там зараз є?
- Авжеж! У лісі зараз багато різних квітів: блакитні, жовтенькі, біленькі… Шкода, що я не знаю, як вони усі називаються.
- А що тобі сподобалося найбільше?
- Конвалії, звісно! Ці квітки я ні точно з чим не переплутаю! Вони такі ніжні…
- Я щиро заздрю тобі, подруго!
- А як ти провела день? Тим ходила кудись на прогулянку?
- Ходила, авжеж! По нашій вулиці. Туди-сюди, туди-сюди…
- Знаєш, Катю, якщо ми ще раз вирушимо до лісу, я обов’язково по щоб тобі теж дозволили піти з нами!
- Це було б чудово! Ой, я так вдячна тобі!