Синтаксичний розбір речення Школо ти мислить навчила, чесною працею жить ​

Я дуже люблю тварин,а най більше котиків. Звісно кожна тварина особлива по своєму але людям подобаються не всі.

Кіт пухнастий, має красиві очі що світяться вночі,у народі кажуть: що якщо людина хвора, або їй щось болить потрібно покласти на груди кота,він виведе біль. Також кіт дуже красивий і милий, особливо тоді коли він хоче щоб його погладили,коти люблять тепло і грітися на сонечку. Ще коти є різних порід моя улюблена порода ,,Британського кота ''.

Коти також допомагають у господарстві.

Я дуже люблю котів.❤️

ЗАЙМЕННИК — це частина мови, яка вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх.

Займенники відповідають на ті самі питання, що й: — іменник: хто? що?

— прикметник: який?чий?

— числівник: скільки?

У словосполученні буває:

— головним словом: він хороший, ніхто з присутніх;

— залежним словом: ручка (чия?) моя; приїхати(з ким?) з ним.

У реченні може бути тим самим членом речення, що й іменник, прикметник, числівнник

РОЗРЯДИ ЗАЙМЕННИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ (дев'ять розрядів):

Особові: я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони.

Зворотний: себе.

Питальні: хто? що? який? чий? котрий? скільки?

Відносні: хто, що, який, чий, котрий, скільки.

Неозначені: хтось, щось, будь-хто, будь-що, який-небудь, дещо, абиякий, хтозна-чий.

Заперечні: ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки.

Присвійні: мій, твій, свій, наш, ваш, їхній

Вказівні: той, цей, такий, стільки.

Означальні: весь, всякий і кожний, самий, сам, інший.

ОСОБОВІ ЗАЙМЕННИКИ

Розрізняють займенники 1-ї, 2-ї, 3-ї особи.

Особові займенники мають категорії відмінка й числа, а займенники він, вона, воно — ще й роду.

Особливістю відмінювання особових займенників є те, що вони в непрямих відмінках мають іншу основу,

ніж у називному відмінку: я — мене, він — його, вони — вас.