Козак» - (множ. «Козаки») – не нашого, а тюркського походження, що означає сторож, вартовий, представник військового стану, воїн-найманець той, що йде попереду.
В турецькій мові слово «козак» означає вільна, незалежна людина. Слово «козак» сприймається до синоніма «лицар», нежонаті, войовничі люди, саме вони називалися товариством або лицарством.
Член самоврядних військових громад, які існували на теренах українського «Дикого поля» в кінці XVI ст., в районі течій Дону та Дніпра, на межі мусульманського і християнського світів.
Головною діяльністю козаків був захист українських земель від татар, та охорона кордонів. Є і інші варінти походження слова «козак» - етимологічно його пов’язують із словом «косак» - той, який носить оселедець, косу.
Також козаків називали ще бродниками тому, що постійно мандрували (бродили) в диких степах, зокрема у Запоріжжі. Цікаво, що для козаків і бродників мала велике значення погода в Запорожье через застосування темряви, вітру, бездоріжжі, дощу і хмар в обороні від ворогів, тобто вони вміли використовувати природні фактори дуже вдало.
Суфіксально-префіксальний б полягає в одночасному приєднанні до твірм основи суфікса і префікса: стіна — про-стін-ок, земля — за-земл-и-ти. Суфіксальна частина таких слів виконує словотворчу роль і, головне, висіупаг засобом оформлення слова разом із закінченням, показником належності його д0 якоїсь частини мови. Наприклад, суфікс -ок відносить слово простінок до іменників не пертої відміни, як слово стіна, а до другої; суфікс -и- переводить основу іменника земля до дієслів і творить перехідне дієслово. Префіксальна частина цих слів виражає тільки словотвірне значення, хоча в дієслові одночасно дає вказівку і на вид. Примітка. У дієслові суфікс може змінювати і граматичне значення виду. Напри, клад: заземлити — дієслово доконаного виду, від нього можна утворити за до суфікса -уша- (-юва-) форму недоконаного виду — заземлювати. Суфіксально-префіксальний б широко використовується для творення імен ників, прикметників, дієслів і прислівників. Суфіксально-префіксальні іменники складають досить численну групу. Вони тво ряться від іменникових основ за до префіксів та іменникових суфіксів. Одним із різновидів виступає словотворення на основі прийменникової словоформи імен ника.Суфіксально-префіксальні прикметники творяться від прийменниково-іменнико вих форм, від сполучень дієслова з часткою не і, рідш е, в ід б езпри й м енн и кови х форм — основ дієслів, іменників за до прикметникових суф іксів. Словотвір Творення суфіксально-префіксальних прикметників Слово (словоформа), від якого утворено прикметник Префікс Суфікс Похідний прикметник атом (без атома) без- -н- безатомний роса (без роси) без- -ян- безросяний їм ’я (від імені) від- -н- відіменний Дунай (за Дунаєм) за- -ськ- задунайський рядок (між рядками) між- -ов- міжрядковий з ’їзд (після з ’їзду) після- -ів-, -ськ- післяз ’їздівський цинга (проти цинги) проти- -отн- протицинготний земля (серед землі) серед- -н- Середземний загоїти не- -н- незагойний оцінити не- -енн- неоціненний Суфіксально-префіксальні дієслова творяться від основ різних частин мови за до дієслівних суфіксів і префіксів. Особливо продуктивні відприкметникові дієслова. Творення суфіксально-префіксальних дієслів Слово, що послужило твірною основою
Объяснение:
Козак» - (множ. «Козаки») – не нашого, а тюркського походження, що означає сторож, вартовий, представник військового стану, воїн-найманець той, що йде попереду.
В турецькій мові слово «козак» означає вільна, незалежна людина. Слово «козак» сприймається до синоніма «лицар», нежонаті, войовничі люди, саме вони називалися товариством або лицарством.
Член самоврядних військових громад, які існували на теренах українського «Дикого поля» в кінці XVI ст., в районі течій Дону та Дніпра, на межі мусульманського і християнського світів.
Головною діяльністю козаків був захист українських земель від татар, та охорона кордонів. Є і інші варінти походження слова «козак» - етимологічно його пов’язують із словом «косак» - той, який носить оселедець, косу.
Також козаків називали ще бродниками тому, що постійно мандрували (бродили) в диких степах, зокрема у Запоріжжі. Цікаво, що для козаків і бродників мала велике значення погода в Запорожье через застосування темряви, вітру, бездоріжжі, дощу і хмар в обороні від ворогів, тобто вони вміли використовувати природні фактори дуже вдало.
основи суфікса і префікса: стіна — про-стін-ок, земля — за-земл-и-ти.
Суфіксальна частина таких слів виконує словотворчу роль і, головне, висіупаг
засобом оформлення слова разом із закінченням, показником належності його д0
якоїсь частини мови. Наприклад, суфікс -ок відносить слово простінок до іменників
не пертої відміни, як слово стіна, а до другої; суфікс -и- переводить основу іменника
земля до дієслів і творить перехідне дієслово. Префіксальна частина цих слів виражає
тільки словотвірне значення, хоча в дієслові одночасно дає вказівку і на вид.
Примітка. У дієслові суфікс може змінювати і граматичне значення виду. Напри,
клад: заземлити — дієслово доконаного виду, від нього можна утворити за до суфікса -уша- (-юва-) форму недоконаного виду — заземлювати.
Суфіксально-префіксальний б широко використовується для творення імен
ників, прикметників, дієслів і прислівників.
Суфіксально-префіксальні іменники складають досить численну групу. Вони тво
ряться від іменникових основ за до префіксів та іменникових суфіксів. Одним
із різновидів виступає словотворення на основі прийменникової словоформи імен
ника.Суфіксально-префіксальні прикметники творяться від прийменниково-іменнико
вих форм, від сполучень дієслова з часткою не і, рідш е, в ід б езпри й м енн и кови х форм
— основ дієслів, іменників за до прикметникових суф іксів. Словотвір
Творення суфіксально-префіксальних прикметників
Слово (словоформа), від
якого утворено прикметник Префікс Суфікс Похідний прикметник
атом (без атома) без- -н- безатомний
роса (без роси) без- -ян- безросяний
їм ’я (від імені) від- -н- відіменний
Дунай (за Дунаєм) за- -ськ- задунайський
рядок (між рядками) між- -ов- міжрядковий
з ’їзд (після з ’їзду) після- -ів-, -ськ- післяз ’їздівський
цинга (проти цинги) проти- -отн- протицинготний
земля (серед землі) серед- -н- Середземний
загоїти не- -н- незагойний
оцінити не- -енн- неоціненний
Суфіксально-префіксальні дієслова творяться від основ різних частин мови за
до дієслівних суфіксів і префіксів. Особливо продуктивні відприкметникові
дієслова.
Творення суфіксально-префіксальних дієслів
Слово, що послужило
твірною основою