Портфель - дуже важлива річ. Він повинен бути зручним, адже з ним доведеться ходити в школу цілий рік, а то і два. Тому до покупки портфеля я завжди ставлюсь дуже серйозно. На початку цього навчального року ми з мамою відправилися у магазин, і я довго вибирав ранець. Один був завеликим, інший - замалим, а форма третього мені не подобалась. І ось мій погляд зупинився на одному із портфелів, я взяв його в руки, дослідив усі відділи, поклацав замочками, і зрозумів: це те, що треба. Мій портфель був зеленого кольру, з салатовою оббивкою (тут не знаю). В ньому є два великі відділи, які защіпаються великими собачками. Туди я кладу зошити та підручники. Декілька маленьких кишеньок, включаючи для канцелярських знарядь, ключів, і сотового телефона, які створюють додаткові зручності: всі друбні речі лежать окремо одна від одної, їх можна швидко знайти та дістати. Мій портфель - друг і помічник у навчанні. Він завжди і мною в школі і дома.
Не впевнений, що слово портфель - літературне, можливо його треба поміняти на рюкзак, або ранець (але ранець - це той, який носять у руці)
Не впевнений, що слово портфель - літературне, можливо його треба поміняти на рюкзак, або ранець (але ранець - це той, який носять у руці)
Привіт! Як справи?
- Доброго ранку! Нарешті зустрілися, сто років не бачилися! В мене все добре. Як ти?
- У мене теж все гаразд.
- Куди підемо?
- Можна у кіно, парк чи кафе. Тож обирай.
- Тоді я пропоную спочатку прогулятися до парку, а пізніше можна буде відвідати одне затишне кафе.
- Ну, то добре, ходімо вже. Розповідай, як твої успіхи у навчанні
- Усе добре, потроху просуваюся.
- Як не дивно, але в мене теж саме.
- Тож усе, як завжди.Ого вже 13 година мені потрібно йти!
-Куди?
-Ми з мамою йдемо у кіно.
-Я сподіваюся що ми ще зустрінемося.Бувай!
-Бувай!