Синтаксичний розбір , пахнуть хлібом слова, що меле їх навчила мати​

Каштани в нашому дворі (твір-розповідь)Я живу у великому місті, але в невеликому будинку (лише два поверхи), із садом у дворі. Правда, в нашому саду лише одна яблуня, два вишневих дерева, на трьох недавно з'явилися сливи й ще тільки набирає сил юний горіх. Зате просто перед вікнами піднімаються два величезні каштани. Батьки кажуть, що їм понад 90 років. Колись, до війни, їх було три. Але в один, середній з ряду, потрапив осколок снаряда, однак він утримався, не впав, хоча надломився. Його мої дід і бабуся довго називали інвалідом Вітчизняної війни. Він навіть цвісти ще намагався, але все-таки став засихати. І дуб довелося спиляти. А два продовжують жити й навесні своїми чудовими квітучими білими свічками прикрашають наш двір і навіть вулицю — таких більше ні в кого на вулиці немає. Коли я за кого-небудь перший раз у гості й пояснюю, як мене знайти, я обов'язково кажу: «У дворі ви побачите два величезних каштани». Це орієнтир більш точний, ніж навіть номер будинку.

Плоди цих дерев — їжачки, усередині яких ховаються блискучі коричневі кульки. І ці кульки дуже корисні як ліки. Сусіди збирають їх і готують собі цілющі настоянки від болів у суглобах. А діти з задоволенням використовують для різних виробів. 

Настала довгоочікувана зима. Діти вийшли на прогулянку. Світланка узяла санчата,Сашко - ковзани, Дмитрик прихопив лижі. Всі раділи гарній погоді. У нашому дворі багато дітлахів.Ми довго каталися з гірки на санчатах та лижах. А потім хтось запропонував зробити ковзанку. Дорослі хлопчики принесли декілька ведер води і залили невеликий майданчик. Через годину всі були на ковзанці.У кого були вдома ковзани, винесли їх . Сашко, Оленка та Олесь ковзались дуже добре, бо давно вміли. Вони наковзались і потім пропонували усім охочим свої козани. А тих, хто стояв на льоду вперше, з радістю навчали. Ми дуже товариські, любимо грати разом і взимку і влітку! Приходьте до нас, розважимо й Вас!