Значний внесок в розвиток української літератури зробив Олександр Олесь. Його творчість наскрізь пронизана почуттям патріотизму й любові до рідної країни. Особливо це відбилося в поезії «Рідна мова в рідній школі*. На початку XX ст., саме у той час, коли був написаний цей вірш, в Україні було прийнято розмовляти або польською, або російською мовами. Українська мова вважалася «мужицькою», бо нею розмовляв простий народ. Пани й поміщики, навпаки, соромилися своєї рідної мови. Саме такий стан в країні надзвичайно непокоїв поета. Він із болем в серці розумів, що таке явище може призвести до того, що українська мова просто зникне. У своїй поезії «Рідна мова в рідній школі!» автор закликає українців не забувати свої корені, не нехтувати славним минулим наших пращурів, не соромитися того, що ми засвоїли з молоком матері:
Рідна мова! Рідна мова! Що в єдине нас злива, — Перші матері слова, Перша пісня колискова.
Немає мови — нема і народу. А як можна сказати, що такого народу, як український, немає? Український народ завжди славився своєю волею і тим, що ніколи не корився чужинцям. І поет у своєму вірші закликає до того, що краще нам стати німими, ніж розмовляти чужою мовою, скоритися, стати на коліна:
Краще нам німими стати, Легше гори нам нести, Ніж тебе розіп’ясти, Наша мово, наша мати!
Ніколи в житті український народ не відречеться від свого минулого, саме про це надії поета. Він вірив, що українська мова все ж таки відродиться на своїй землі і залунає в рідній школі:
того в недолі Наша мрія золота, Наше гасло і мета: Рідна мова в рідній школі
Рідна мова! Рідна мова!
Що в єдине нас злива, —
Перші матері слова,
Перша пісня колискова.
Немає мови — нема і народу. А як можна сказати, що такого народу, як український, немає? Український народ завжди славився своєю волею і тим, що ніколи не корився чужинцям. І поет у своєму вірші закликає до того, що краще нам стати німими, ніж розмовляти чужою мовою, скоритися, стати на коліна:
Краще нам німими стати,
Легше гори нам нести,
Ніж тебе розіп’ясти,
Наша мово, наша мати!
Ніколи в житті український народ не відречеться від свого минулого, саме про це надії поета. Він вірив, що українська мова все ж таки відродиться на своїй землі і залунає в рідній школі:
того в недолі
Наша мрія золота,
Наше гасло і мета:
Рідна мова в рідній школі
1. Вкажіть, у якому рядку всі слова пишуться з м'яким знаком.
Б) Радість, близько, сільський, виховательці.
2. Вкажіть, у якому рядку всі слова пишуться з апострофом.
Г) Об`єктив, ар`єргард, ін`єкція,кар`єризм, краков`як.
3. У якому рядку в усіх словах відбулося спрощення приголосних?
А) Корисний, совісний, тижня, жалісний.
4. Зазначте, в якому рядку всі слова пишуться з подвоєними приголосними.
Б) Знання, попід тинню, сіллю, ніччю.
5. Окремо пишуться всі прислівники в рядку
Г) на щастя, час від часу, кінець кінцем;
6. Неправильно записана форма прикметника в рядку :
В Золотоноша – золотоношський
7. У якому рядку є вставні речення (розділові знаки пропущено)?
Г) У кожному ділі є свої майстри і своє, так би мовити, натхнення.
8. Спонукальним є речення в рядку:
Б) Встаньте, слухайте всемогущого поклику весни!
9. Знайдіть синонім до слова «обрій»:
А) небокрай
10. Знайдіть неправильно побудоване речення:
А) Прийшовши додому, у вас буде можливість добре відпочити.
11.Знайдіть складнопідрядне речення з підрядним місця:
Б) Там, де рідні кожна стежка і стеблина, бродять мої думи і пісні мої
12. Знайдіть фразеологізм, синонімічний наведеному:
Слово — не горобець, вилетить — не піймаєш.
А) Що вимовиш язиком, те не витягнеш і волом.