Серед багатьох місяців особливе місце належить серпню. І це цілком природно. Протягом року хлібороб, якщо можна так висловитися, працював на останній місяць літа. Від того, як
защедрив урожай, залежали статки селянина, його добробут і майбутнє. Тому із серпнем
вінцем року - люди пов'язували свої найсокровенніші надії.
Але одна справа
виростити врожай, а інша Вчасно зібрати збіжжя. Не випадково в
народі казали: «Один серпневий день рік годує». Тому хлібороби відкладали всі нагальні
справи, намагалися зосередити зусилля лише на жнивах. Зрання й до пізнього вечора селяни
не мали перепочинку, бо, як мовиться в прислів'ї, «серпень втоми не знає усе збирає, при-
пасає».
(1) Як відомо, кожен місяць мав свої «перепочинкові дні». (2) До таких належали більш
чи менш значущі свята, якими й регулювали працю з відпочинком. (3) Лише для серпня
народно-обрядова структура їх майже не передбачала. (4) Традиційний агрокалендар свідомо
зробив виняток місяцеві жнив. (5) Для цієї пори року існувало золоте правило, що опред-
метилось у народному прислів'ї: «У хліба короткі ноги, як утече, то й довгими не наздо-
женеш» (В. Скуратівський).
1
пролітають;
(Що зробили?) збили;
Пролітають( над чим?) НАД ПОЛЕМ (О. В. )
Збили ( кого?що?) ДЖМЕЛЯ (З. В. )
( хто? Що?) ДЖМІЛЬ (Н. В. ) ( що робив?) падав; ( що зробив?) загубив;
Загубив (кого?що?) СОРОЧКУ (З. В. )(яку?) золотисту;(яку?) в чорну смужку;
(У кого? У що? ) У СМУЖКУ( З. В. ) (яку?) чорну;
( хто? Що?) ПТАШКИ (Н. В. ) (що роблять?) сидять;
( в кому? В чому? ) В ПОЛІ ( Д. В. ) (хто?) пташки;
( кому? Чому?) ДЖМЕЛЕВІ (Д. В. ) ( що роблять?) шиють;
(Кого?що?) СОРОЧКУ (З. В. ) (кому?) джмелеві;(що роблять?) шиють;
(ким?чим?) нитками ( О. В. ) (якими?) золотими; (що роблять?) шиють.