Серед багатьох місяців особливе місце належить серпню. І це цілком природно. Протягом
року хлібороб, якщо можна так висловитися, працював на останній місяць літа. Від того, як
защедрив урожай, залежали статки селянина, його добробут і майбутнє. Тому із серпнем
вінцем року - люди пов'язували свої найсокровенніші надії.
Але одна справа
виростити врожай, а інша Вчасно зібрати збіжжя. Не випадково в
народі казали: «Один серпневий день рік годує». Тому хлібороби відкладали всі нагальні
справи, намагалися зосередити зусилля лише на жнивах. Зрання й до пізнього вечора селяни
не мали перепочинку, бо, як мовиться в прислів'ї, «серпень втоми не знає усе збирає, при-
пасає».
(1) Як відомо, кожен місяць мав свої «перепочинкові дні». (2) До таких належали більш
чи менш значущі свята, якими й регулювали працю з відпочинком. (3) Лише для серпня
народно-обрядова структура їх майже не передбачала. (4) Традиційний агрокалендар свідомо
зробив виняток місяцеві жнив. (5) Для цієї пори року існувало золоте правило, що опред-
метилось у народному прислів'ї: «У хліба короткі ноги, як утече, то й довгими не наздо-
женеш» (В. Скуратівський).
у третьому абзаці тематичним є речення
А) перше
Б) друге
В) третє
Г) четверте
Д) п'яте
дуже треба, до ть
3. Д
Объяснение: