Проблема забрудненого повітря – одна з найсерйозніших для людства. І з кожним роком її актуальність тільки зростає. Більшість джерел забруднення атмосферного повітря не можуть контролюватися окремими людьми і вимагають спільних дій з боку влади, особливо в таких секторах, як транспорт, утилізація відходів енергетичної промисловості, міське планування і сільське господарство. Та як сказала німецька активістка Петра Келлі: «Якщо наше покоління не зробить неможливого, то на нас очікує немислиме». Природа не пробачає помилок. Platfor.ma розповідає, як світ бореться за чисте повітря і що може зробити кожен із нас.
Центральна вулиця Києва, що проходить поблизу місцевості, де багато років тому Володимир Великий охрестив свою сім’ю, носить назву Хрещатик. Імовірно, саме ця подія і дала назву легендарній вулиці.
Проте існує й інша версія щодо походження назви від місцевості з численними перехресними ярами (Хрещатого Яру). Сучасний Хрещатик завдовжки всьго 1,2 км, а ширина цієї вулиці на окремих ділянках становить майже 100 м. При чому її поїжджа частина сягає 24 м, а по обидва боки Хрещатика колони із дерев, які ніби захищають широкі (14м) тротуари. Зліва уздовж
Хрещатика сланозвісний бульвар з каштанами, що неймоірно прекрасний у травневі дні: дерева пишно розквітають і наповнюють вулицю солодкуватим п’янким запахом.
Хрещатик почав функціонувати як вулиця на початку XIX ст. Спочатку була забудована територія в районі сучасної площі Європейської. Забудовувалася здебільшого права сторона аж до вулиці Прорізної. На Хрещатику в той час будувалися в основному житлові будинки, крім першого театру – садиби у Києві. Тому і вулиця певний час іменувалася Театральною. На кінець XIX століття робудова вулиці сягала вже Бессарабської площі. А до 1869 року вона називалася
Хрещатицькою, лише згодом її перейменовано в Хрещатик.
А до завершення століття Хрещатик став повністю забудованою вулицею Києва, де розташувалися численні магазини, банки, різного роду контори. А в 1892 році по вулиці було прокладено першу в Російській імперії електричну трамвайну лінію, яка сполучала Хрещатик з районом Подол. З початком ХХ століття будинки по вулиці Хрещатик уже мали каналізаційну і водопровідну системи, газ та електричне освітлення. Тоді ж на Хрещатику збудовано Центральний універмаг. В 60-х роках він стає найкращою вулицею Києва, де зосереджено найпрестижніші готелі , адміністративні центри, найкращі магазини й театри.
Сучасний Хрещатик взагалі суттєво вирізняється серед вулиць столиці своєю вишуканою гармонією сучасного і минулого, традицій і новаторства в архітектуріі дизайні. Але він продовжує залишатися візиткою нашого прекрасного міста, улюбленим місцем відпочинку киян та гостей міста.
Проблема забрудненого повітря – одна з найсерйозніших для людства. І з кожним роком її актуальність тільки зростає. Більшість джерел забруднення атмосферного повітря не можуть контролюватися окремими людьми і вимагають спільних дій з боку влади, особливо в таких секторах, як транспорт, утилізація відходів енергетичної промисловості, міське планування і сільське господарство. Та як сказала німецька активістка Петра Келлі: «Якщо наше покоління не зробить неможливого, то на нас очікує немислиме». Природа не пробачає помилок. Platfor.ma розповідає, як світ бореться за чисте повітря і що може зробити кожен із нас.
Объяснение:
Центральна вулиця Києва, що проходить поблизу місцевості, де багато років тому Володимир Великий охрестив свою сім’ю, носить назву Хрещатик. Імовірно, саме ця подія і дала назву легендарній вулиці.
Проте існує й інша версія щодо походження назви від місцевості з численними перехресними ярами (Хрещатого Яру). Сучасний Хрещатик завдовжки всьго 1,2 км, а ширина цієї вулиці на окремих ділянках становить майже 100 м. При чому її поїжджа частина сягає 24 м, а по обидва боки Хрещатика колони із дерев, які ніби захищають широкі (14м) тротуари. Зліва уздовж
Хрещатика сланозвісний бульвар з каштанами, що неймоірно прекрасний у травневі дні: дерева пишно розквітають і наповнюють вулицю солодкуватим п’янким запахом.
Хрещатик почав функціонувати як вулиця на початку XIX ст. Спочатку була забудована територія в районі сучасної площі Європейської. Забудовувалася здебільшого права сторона аж до вулиці Прорізної. На Хрещатику в той час будувалися в основному житлові будинки, крім першого театру – садиби у Києві. Тому і вулиця певний час іменувалася Театральною. На кінець XIX століття робудова вулиці сягала вже Бессарабської площі. А до 1869 року вона називалася
Хрещатицькою, лише згодом її перейменовано в Хрещатик.
А до завершення століття Хрещатик став повністю забудованою вулицею Києва, де розташувалися численні магазини, банки, різного роду контори. А в 1892 році по вулиці було прокладено першу в Російській імперії електричну трамвайну лінію, яка сполучала Хрещатик з районом Подол. З початком ХХ століття будинки по вулиці Хрещатик уже мали каналізаційну і водопровідну системи, газ та електричне освітлення. Тоді ж на Хрещатику збудовано Центральний універмаг. В 60-х роках він стає найкращою вулицею Києва, де зосереджено найпрестижніші готелі , адміністративні центри, найкращі магазини й театри.
Сучасний Хрещатик взагалі суттєво вирізняється серед вулиць столиці своєю вишуканою гармонією сучасного і минулого, традицій і новаторства в архітектуріі дизайні. Але він продовжує залишатися візиткою нашого прекрасного міста, улюбленим місцем відпочинку киян та гостей міста.