Наша мовна традиція сягає докняжих часів, а в період Київської Русі наше слово сягнуло державного творення: було відкрите не лише для близьких сусідів, а й для найвіддаленіших земель, збагачувалось іншими мовами і збагачувало їх. Гідно подиву, що його не задушили княжі міжусобиці, не стяла ворожа шабля, не затоптали в болото кінські копита, що воно не
розвіялось у вихорі навальних орд, а залишилось сіллю землі й народу.
Ось уже два століття ведеться свідома боротьба за мову в Україні. Протягом цих 73 тисяч днів мало коли світило лагідне сонце і йшли благодатні дощі над нашою мовною нивою. Не завжди були на ній багато трудівників, а ті, що були, не завше працювали ревно. Не дивно, що густо поросла вона бур'янами, що не всі її ділянки зеленіють, що чималими місцями вона не тільки витоптана, але й заасфальтована.
Кожна пора року має свої характерні особливості: колір, аромат, настрій. І якось виходить, що осінь завжди найяскравіша та найбільш насичена. Скільки різнокольорових барв її характеризує! Перші осінні дні завжди наповнені яскравими жовтогарячими сонячними променями, змішаними з прохолодним вітром та рідкісним дощем.
А після перших холодних днів завжди приходить довгоочікуване «бабине літо». Сонце світить дійсно по-літньому, зігріваючи все навколо. Діти прагнуть більше часу проводити на вулиці, ніби літо зглянулося і повернулося ще на кілька днів. В цей час повітря просочене теплом. Але до вечора завжди стає помітно холодніше. Серед ще соковитої зелені з’являються перші осінні прикраси — жовте та червоне листя. Ще трохи й воно дружно вляжеться на землю, покриваючи строкатим килимом доріжки та газони.
Бабине літо — це своєрідна межа між літнім і осіннім сезонами. Все ще навколо наповнене життям, але живе в очікуванні холодів, гріючись в останніх променях яскравого сонечка.
Потім пташки починають збиратися у великі зграї, готуватися до дальнього перельоту на південь. Кілька днів можна чути їхнє дружне щебетання на деревах, а потім все раптом стихне до наступної весни.
Отже, барви осені мають різні кольори — як теплі, так і холодні.
Основні етапи розвитку української мови
Наша мовна традиція сягає докняжих часів, а в період Київської Русі наше слово сягнуло державного творення: було відкрите не лише для близьких сусідів, а й для найвіддаленіших земель, збагачувалось іншими мовами і збагачувало їх. Гідно подиву, що його не задушили княжі міжусобиці, не стяла ворожа шабля, не затоптали в болото кінські копита, що воно не
розвіялось у вихорі навальних орд, а залишилось сіллю землі й народу.
Ось уже два століття ведеться свідома боротьба за мову в Україні. Протягом цих 73 тисяч днів мало коли світило лагідне сонце і йшли благодатні дощі над нашою мовною нивою. Не завжди були на ній багато трудівників, а ті, що були, не завше працювали ревно. Не дивно, що густо поросла вона бур'янами, що не всі її ділянки зеленіють, що чималими місцями вона не тільки витоптана, але й заасфальтована.
Кожна пора року має свої характерні особливості: колір, аромат, настрій. І якось виходить, що осінь завжди найяскравіша та найбільш насичена. Скільки різнокольорових барв її характеризує! Перші осінні дні завжди наповнені яскравими жовтогарячими сонячними променями, змішаними з прохолодним вітром та рідкісним дощем.
А після перших холодних днів завжди приходить довгоочікуване «бабине літо». Сонце світить дійсно по-літньому, зігріваючи все навколо. Діти прагнуть більше часу проводити на вулиці, ніби літо зглянулося і повернулося ще на кілька днів. В цей час повітря просочене теплом. Але до вечора завжди стає помітно холодніше. Серед ще соковитої зелені з’являються перші осінні прикраси — жовте та червоне листя. Ще трохи й воно дружно вляжеться на землю, покриваючи строкатим килимом доріжки та газони.
Бабине літо — це своєрідна межа між літнім і осіннім сезонами. Все ще навколо наповнене життям, але живе в очікуванні холодів, гріючись в останніх променях яскравого сонечка.
Потім пташки починають збиратися у великі зграї, готуватися до дальнього перельоту на південь. Кілька днів можна чути їхнє дружне щебетання на деревах, а потім все раптом стихне до наступної весни.
Отже, барви осені мають різні кольори — як теплі, так і холодні.