На мою думку, справжнім другом можна вважати того, хто надійний і щирий з тобою. Кому можна довіряти таємниці і бути впевненим, що не підведе. Чия до завжди прийде, коли буде потрібно. Це той, хто щиро радіє твоїм успіхам, а не заздрить тобі. З ким цікаво, є спільні інтереси і захоплення, ось чому нема часу нудьгувати. Хто хвилюється, коли ти хворієш чи у тебе якісь невдачі і котрий завжди знайде час, щоб подзвонити чи провідати тебе. Справжні друзі ті, хто завжди швидко миряться після якихось непорозуміннь чи сварок, бо не можуть довго сердитися один на одного.
Недарма кажуть, що щасливий не той, хто має багато друзів, а той у кого є справжній друг.
Воно таке. Що мале, що велике - усе в порiвняннi. Пiдiйшов до людини, що впала, викликав "швидку" - великий вчинок? Та що там, хвилина розмови по мобiлцi. А може ти людинi життя врятував? От шляк трафив, ще б декiлька хвилин прогавили - не вiдкачали б. А подвiр'я приборкати? Ну поробив годину. А тут люди подивилися, чому на тiй багатоповерхiвцi охайно, а в нас такий бардак? Негаразд, треба теж... Туди-сюди, бач - а у нас уже iнша держава. Корупцiя? А ти не давай хабаря, де тодi хабарник його вiзьме? Це вчинок чи нi? Ми - народ. Ми - держава. Якi ми - такою вона буде. А з ворогами якось впоратись можна, Бог до
Недарма кажуть, що щасливий не той, хто має багато друзів, а той у кого є справжній друг.