Що я роблю
для здійсненя мрій​

Який же вчинок ми вважаємо героїчним і чим він відрізняється від просто доброго вчинка? На мій погляд, героїчний вчинок - це вчинок, на який здатна не кожна людина. Подвиг на те й подвиг, що він потребує від людини чогось екстраординарного. 

Наприклад, перевести стареньку бабусю або сліпу людину через вулицю - це добрий вчинок, але не подвиг. А от уяви собі: ти переводиш людину через вулицю на зелений сигнал світлофора, і тут раптово на великій швидкості до вас наближається авто. Ти встигнеш відстрибнути сам, але безпомічна людина не встигне. І ось, якщо ти не залишиш її, а витратиш дві дорогоцінні секунди, щоб відштовхнути людину зі шляху автівки - це буде героїчний вчинок. Я вважаю саме так, бо всі ми цінуємо життя і ризикувати загинути самому, щоб врятувати іншого - це, на мій погляд, героїчний вчинок.

Кажуть, що обличчя — дзеркало душі людини. І це справді так. Я переконуюсь у цьому, коли дивлюся на свого товариша. Його привітне відкрите обличчя завжди випромінює якусь доброзичливість. На вигляд він звичайний хлопець. Обличчя довгасте, худорляве, засмагле на сонці. Високий лоб, зверху до якого легенько прилягає зачесане набік коротко підстрижене густе чорне волосся. Ніс прямий. Широкі чорні брови розлітаються на переніссі, мов у польоті пташині крила. З-під них дивляться великі круглі сині, як літнє небо, очі. Погляд їх розумний, добродушний, прямий і відвертий, 

як у кожної чесної людини. Та досить якоїсь навіть найменшої несправедливості, як погляд різко міняється. Очі стають гнівними і пронизливими. 

Товариш мій середнього зросту, широкий у плечах, дужий, спритний, витривалий, бо постійно займається спортом.