Що вразило хлопчика? У тексті Жайворонки
мова 1. Прочитай уважно текст.
Жайворонки
У кінці городу, від поля, ро(з,с)кошували в…сокі гі(лл, л)ясті ч…решні. Миколка знав, що їх отак р…дочком колись посадив прапрадід Максим, якого із сучасників ніхто (не)пам…ятає. Навіть (й,ь)ого могила (не)збереглася, бо старий цвинтар давно занедбали, бо там десятки літ товчуться кози і свині, пасуться і корови.
Серед тих д…рев була (най)товстіша з ро(з,с)довбаним дуплом: так викурили звідти бджіл, що жили там (не)відомо скільки літ.
Видобув батько з того глибокого дупла декілька відер щільників з медом. Цього Миколка не бачив, бо його тоді ше й на світі не було, але чув не раз розповіді про ту бджолину оказію.
Відразу за черешнями тяглася широка, вся заросла густим різнотрав’ям, польова дорога, якою їздили хіба що весною коли орали і сіяли, та ще у жнива, іноді й восени.
На тій дорозі до самісінької зими товклися гуси і качки навколишніх господарів.
Ранок був сонячний, зелений та ще й сизий. А сизий тому, що за дорогою
величезна нива колисала житечко.
Миколка вигнав гусей саме тоді, коли вся дорога сміялася до сонечка золотими кульбабовими квітами. Він йшов босими ногами по м’якому килиму, полохаючи роботящих бджіл.
Хлопчик аж світився на сонці від радісного сприйняття весняного ранку!
І раптом гусяча ватага попленталася через кульбабову дорогу до сизої ниви. Малий нагнувся, взяв у руку грудочку землі і кинув її навздогін птахам, вигукуючи:
— Не чіпайте житечка! Не чіпайте житечка!
І яке було його здивування, що та чорна грудочка не впала на землю, а затріпотіла крильцями швидко-швидко і повисла у синьому небі над золотою дорогою і сизою нивою. Вона тремтіла, піднімаючись все вище і вище. 1 вчулося Миколці, як з неї витрушуються якісь дивні звуки…
Тоді хлопчик кинув ще одну грудочку. І та також затріпотіла крильцями, піднімаючись ближче до вранішнього сонечка…
Миколка кинув ще і ще декілька грудочок — і небо заспівало, задзвеніло неповторною весняною піснею.
Малий почав приглядатися, як то тремтять крильцями кинуті ним грудочки. На свій подив, помітив у небі натягнуті золоті і срібні промені-струни, по яких вдаряли крильцями темні грудочки…
Хлопчик так був вражений побаченим, що забув і про гусей… А над ним співало весняне жайворонкове небо, а під ногами цвіла весняна земля. Наче у казці.
Що вразило хлопчика? Поясни чому. Напиши про це текст. (3-4 речення)
а) Сучасна людина повинна оволодіти знаннями і вміти їх використовувати.
б) Сучасна людина повинна оволодіти знаннями і це принесе їй успіх .( це речення складносурядне)
Пояснення
Простим називається речення, в якому є тільки одна граматична основа (підмет і присудок) , а у складному їх може бути декілька.
У першому реченні підмет - людина.
Присудок - повинна оволодіти (складений дієслівний)
У другому реченні є дві граматичні основи : (перша граматична основа) підмет - людина , присудок - повинна оволодіти (теж складений дієслівний) , а також ( друга граматична основа) підмет - це , присудок - принесе
Володимирович,Володимирівна,Михайлович,Михайлівна,Миколайович,Миколаівна,Лукич,Луківна,Ілліч,Іллівна,Ігорович,Ігорівна,Анатолійович,Анатоліівна,Віталійович,Віталіівна,Вікторович,Вікторівна,Владиславович,Владіславівна,В'ячеславович,В'ячеславівна,Савович,Савівна,Васильович,Василівна,Андрійович,Андріівна,Прокопович,Прокопівна,Микитович,Микитівна,Терентійович,Терентіівна,Пантеелеймонович,Пантелеймонівна,Кузмич,Кузьмівна,Власович,Власівна,Олексійович,Олексіівна,Дмитрович,Дмитрівна,Аркадійович,Аркадівна,Григорович,Григорівна,Лазарович,Лазарівна,Феодосійович,Феодосіівна,Данович,Данівна,Тодосьович,Тодосівна