Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою. За сонцем хмаронька пливе, червоні поли розстилає. Хата швидко сповнилась м’якими вечірніми тінями. Голубина ніч надворі позасвічувала зорі.
Вітер розмовляє з ким?чим? з гаєм в реченні виступає додатком
Вітер шепче з ким?чим? з осокою в реченні виступає додатком
Хмаронька пливе за ким?чим? за сонцем в реченні виступає додатком
Хмаронька розстилає кого? що? поли в реченні виступає додатком
Хата сповнилась ким?чим? тінями в реченні виступає додатком
Ніч позасвічувала кого?що? зорі в реченні виступає додатком
Як гарно в лісі. Скільки тут грибів. Ось майнла руденька білочка. Куди вона зникла. Ось опускається павучок. Куди він мандрує? Мабуть, шукає нове місце для павутинки. Ось він опустився на гілочку ялини. Павучку дуже сподобалося це місце і він почав творити. Коли він закінчив плести, побачив, що на нього дивляться маленькі діти, які стояли під ялинкою. Хлопчик сказав:"Дивись який павучок". Маленька дівчинка зацікавлено підняла голову. "Він такий маленький" - здивовано сказала вона і хотіла підійти і узяти маленького павучка. Він злякався й поліз на самісінький верх павутини. Але хлопчик зупинив:"Не чіпай його. Ходімо краще гриби шукати". Дівчинка наостанок глянула на павучка й пішла за хлопчиком. А павучок ще довго згадував зустріч з дітками.
Объяснение:
Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою. За сонцем хмаронька пливе, червоні поли розстилає. Хата швидко сповнилась м’якими вечірніми тінями. Голубина ніч надворі позасвічувала зорі.
Вітер розмовляє з ким?чим? з гаєм в реченні виступає додатком
Вітер шепче з ким?чим? з осокою в реченні виступає додатком
Хмаронька пливе за ким?чим? за сонцем в реченні виступає додатком
Хмаронька розстилає кого? що? поли в реченні виступає додатком
Хата сповнилась ким?чим? тінями в реченні виступає додатком
Ніч позасвічувала кого?що? зорі в реченні виступає додатком
Як гарно в лісі. Скільки тут грибів. Ось майнла руденька білочка. Куди вона зникла. Ось опускається павучок. Куди він мандрує? Мабуть, шукає нове місце для павутинки. Ось він опустився на гілочку ялини. Павучку дуже сподобалося це місце і він почав творити. Коли він закінчив плести, побачив, що на нього дивляться маленькі діти, які стояли під ялинкою. Хлопчик сказав:"Дивись який павучок". Маленька дівчинка зацікавлено підняла голову. "Він такий маленький" - здивовано сказала вона і хотіла підійти і узяти маленького павучка. Він злякався й поліз на самісінький верх павутини. Але хлопчик зупинив:"Не чіпай його. Ходімо краще гриби шукати". Дівчинка наостанок глянула на павучка й пішла за хлопчиком. А павучок ще довго згадував зустріч з дітками.