Вага і сила, з якою тіло, покоїться в полі сил тяжіння, діє на підвіс або горизонтальну опору, що перешкоджає вільному падінню тіла. Чисельно В. тіла Р дорівнює діючої на нього силі тяжіння, тобто Р = mg, де m - маса тіла, g - прискорення вільного падіння (або прискорення сили тяжіння). Оскільки маса тіла - величина постійна (в звичайних умовах), а значення g змінюється на Землі з широтою і висотою над рівнем моря (відповідну формулу см. в ст. Прискорення вільного падіння), то відповідно при цьому змінюється і В. тіла. одночасно значення g, а з ним і В. залежать від прискорення, обумовленого обертанням Землі навколо своєї осі; з цієї причини В. тіла на екваторі на eq \ f (1;288) менше, ніж на полюсі. У малій області поблизу земної поверхні значення g можна вважати постійним і В. тіла - Пропорційні-ним його масі, чим користуються для вимірювання маси тіл шляхом їх зважування на важільних вагах; при цьому значення g для зважується тіла і гир вважається одним і тим же. Пружинні ваги вимірюють В. тіла; для визначення з їх до маси треба знати ще величину g в пункті зважування. В. і маса є різними фізичними величинами, які не можна ототожнювати; вони вимірюються в різних одиницях: вага - в одиницях сили (н, кгс, тс і ін.), а маса - в одиницях маси (кг, г, т та ін.). На тіло, занурене в рідку або газоподібну середу, діє, крім сили тяжіння, архимедова сила (див. Архімеда закон), рівна вазі витісненої об'єму середовища. Тому, наприклад, пружинні ваги показуватимуть в повітрі В. менший, ніж у вакуумі; для ваг відмінність в показаннях залежатиме від ставлення щільності гирь і зважується тіла. Тіло, що спочиває в ліфті, який рухається вертикально з прискоренням w, буде діяти на підлогу ліфта з силою F = m (g ± w) (Знак плюс при русі вгору, мінус - вниз), що еквівалентно збільшенню В. (перевантаження) або його зменшення. При вільному падінні ліфта (w = g) Настає невагомість; такий же стан має місце для будь-якого тіла, що рухається вільно і поступально в поле тяжіння (ракета, супутник і ін.).
Вага і сила, з якою тіло, покоїться в полі сил тяжіння, діє на підвіс або горизонтальну опору, що перешкоджає вільному падінню тіла. Чисельно В. тіла Р дорівнює діючої на нього силі тяжіння, тобто Р = mg, де m - маса тіла, g - прискорення вільного падіння (або прискорення сили тяжіння). Оскільки маса тіла - величина постійна (в звичайних умовах), а значення g змінюється на Землі з широтою і висотою над рівнем моря (відповідну формулу см. в ст. Прискорення вільного падіння), то відповідно при цьому змінюється і В. тіла. одночасно значення g, а з ним і В. залежать від прискорення, обумовленого обертанням Землі навколо своєї осі; з цієї причини В. тіла на екваторі на eq \ f (1;288) менше, ніж на полюсі. У малій області поблизу земної поверхні значення g можна вважати постійним і В. тіла - Пропорційні-ним його масі, чим користуються для вимірювання маси тіл шляхом їх зважування на важільних вагах; при цьому значення g для зважується тіла і гир вважається одним і тим же. Пружинні ваги вимірюють В. тіла; для визначення з їх до маси треба знати ще величину g в пункті зважування. В. і маса є різними фізичними величинами, які не можна ототожнювати; вони вимірюються в різних одиницях: вага - в одиницях сили (н, кгс, тс і ін.), а маса - в одиницях маси (кг, г, т та ін.). На тіло, занурене в рідку або газоподібну середу, діє, крім сили тяжіння, архимедова сила (див. Архімеда закон), рівна вазі витісненої об'єму середовища. Тому, наприклад, пружинні ваги показуватимуть в повітрі В. менший, ніж у вакуумі; для ваг відмінність в показаннях залежатиме від ставлення щільності гирь і зважується тіла. Тіло, що спочиває в ліфті, який рухається вертикально з прискоренням w, буде діяти на підлогу ліфта з силою F = m (g ± w) (Знак плюс при русі вгору, мінус - вниз), що еквівалентно збільшенню В. (перевантаження) або його зменшення. При вільному падінні ліфта (w = g) Настає невагомість; такий же стан має місце для будь-якого тіла, що рухається вільно і поступально в поле тяжіння (ракета, супутник і ін.).