У лісах нашого краю мешкає чудова тварина. Його легко впізнати по сірій шубці та довгим вушкам. Це зайчик. Іноді його можна зустріти у затишних садах, городах і полях. Хутро в зайчика дуже густе та пухнасте. В шубці звірка є одна особливість, взимку сіра шубка змінюється на білу. Це перетворення дуже корисне для нього, на білому снігу ліса та інші хижаки не побачать білого зайчика. Вуха у нього завжди насторожі, вони виловлюють наймалейший шерох. Та коли він почує небезпеку відразу дає драла. Тільки п`яти виблискують. Зайчик має цікаві звички. Більшу частину життя він проводить ховаючись під кущами. Але як він любить гратися на галявинці зі своїми побратимами! Та він не забуває про обережність. Із їжі зайчик полюбляє всіляке насіння, зерна, бруньки, гілки, ягоди, молоді пагони.
1.Часть речи слова жизнь — имя существительное. 2. Морфологические признаки Начальная форма: жизнь (именительный падеж единственного числа); Постоянные признаки: нарицательное, неодушевлённое, женский род, 3-е склонение; Непостоянные признаки: именительный падеж, единственное число.
1.Часть мови слова життя - іменник. 2. Морфологічні ознаки Початкова форма: життя (називний відмінок однини); Постійні ознаки: загальне, неживе, жіночий рід, 3-е відмінювання; Непостійні ознаки: називний відмінок, однина.
Із їжі зайчик полюбляє всіляке насіння, зерна, бруньки, гілки, ягоди, молоді пагони.