Мова – запорука існування народу. Захищаючи рідну мову, ти захищаєш свій народ, його гідність, його право на існування, право на майбутнє. Не ухиляйся від цієї боротьби!
Захист рідної мови – найприродніший і найпростіший, найлегший і водночас найнеобхідніший б національного самоутвердження й діяльності в ім’я народу. Маєш нагоду бути борцем за свій народ – будь ним!
Володіння рідною мовою – не заслуга, а обов’язок патріота.
Розмовляй рідною мовою – своєю і свого народу: скрізь, де її розуміють, з усіма, хто її розуміє. Не поступайся своїми мовними правами заради вигоди, привілеїв, лукавої похвали.
Ставлення до рідної мови має бути таким, як до рідної матері: її люблять не за якісь принади чи вигоди, а за те, що вона – мати.
Сім’я – первинна клітина нації. Щоб вона не омертвіла й не відпала від національного організму, її має живити культ рідної мови. Тому розмовляй у сім’ї мовою своєї нації. Не вмієш – учись. Прищеплюй дітям ставлення до мови як до святині, найдорожчого скарбу.
Допомагай кожному, хто хоче вивчити українську мову. Ніколи не зупиняйся у вивченні рідної мови. «Усі головні європейські мови можна вивчити за шість років, свою ж рідну треба вчити ціле життя»
У твоїй хаті завжди мають бути українські книжки, журнали, газети. Не забудь і про дитячі видання. Хай звучить у твоїй хаті українське слово з теле- і радіоприймачів.
Не будь байдужим до найменших виявів обмежень чи зневаги української мови. Стався до інших мов так, як би ти хотів, щоб ставилися до твоєї рідної мови.
Бережи своє ім’я та імена своїх близьких від лакейських деформацій за чужомовним зразком.
Пам’ятай: найкращі вчителі мови для дітей – це мати й батько.
У наш час доволі поширені міжнаціональні шлюби. Цілком природно, що в таких сім’ях виникає проблема вибору мови. В ідеалі тут повинні звучати обидві мови, однак не в якомусь змішаному вигляді, а кожна – у своєму літературному варіанті.
Батьки в таких сім’ях повинні використати обидві мови не просто для спілкування, а як засіб прилучення своїх дітей до багатств духовної культури обох народів.
Вивчай інші мови. Це дасть змогу не тільки оволодіти ключами до скарбниць духовності інших народів, але й об’єктивно оцінити свою мову, її сильні та слабкі сторони. «Хто не знає чужих мов, той нічого не відає про свою»
Корінь- незмінна частина слова. Знайди спільнокореневі до слів, і познач незмінну частину.
Закінчення- це змінна частина слова,яка змінюється разом із формою слова(за відмінками),і що йде після його основі в кінці. Позмінюй слова за відмінками, і познач змінну частину вкінці.
Суфікс-частина слова, яка стоїть між коренем і закінченням. Тут усе просто: відмічаєш частину слова, яка стоїть між коренем і закінченням.
Префікс-частина мови, яка стоїть перед коренем. Тут все ще простіше: відмічаєш частину слова "качєрьошкой", яка стоїть перед коренем.
Захист рідної мови – найприродніший і найпростіший, найлегший і водночас найнеобхідніший б національного самоутвердження й діяльності в ім’я народу. Маєш нагоду бути борцем за свій народ – будь ним!
Володіння рідною мовою – не заслуга, а обов’язок патріота.
Розмовляй рідною мовою – своєю і свого народу: скрізь, де її розуміють, з усіма, хто її розуміє. Не поступайся своїми мовними правами заради вигоди, привілеїв, лукавої похвали.
Ставлення до рідної мови має бути таким, як до рідної матері: її люблять не за якісь принади чи вигоди, а за те, що вона – мати.
Сім’я – первинна клітина нації. Щоб вона не омертвіла й не відпала від національного організму, її має живити культ рідної мови. Тому розмовляй у сім’ї мовою своєї нації. Не вмієш – учись. Прищеплюй дітям ставлення до мови як до святині, найдорожчого скарбу.
Допомагай кожному, хто хоче вивчити українську мову. Ніколи не зупиняйся у вивченні рідної мови. «Усі головні європейські мови можна вивчити за шість років, свою ж рідну треба вчити ціле життя»
У твоїй хаті завжди мають бути українські книжки, журнали, газети. Не забудь і про дитячі видання. Хай звучить у твоїй хаті українське слово з теле- і радіоприймачів.
Не будь байдужим до найменших виявів обмежень чи зневаги української мови. Стався до інших мов так, як би ти хотів, щоб ставилися до твоєї рідної мови.
Бережи своє ім’я та імена своїх близьких від лакейських деформацій за чужомовним зразком.
Пам’ятай: найкращі вчителі мови для дітей – це мати й батько.
У наш час доволі поширені міжнаціональні шлюби. Цілком природно, що в таких сім’ях виникає проблема вибору мови. В ідеалі тут повинні звучати обидві мови, однак не в якомусь змішаному вигляді, а кожна – у своєму літературному варіанті.
Батьки в таких сім’ях повинні використати обидві мови не просто для спілкування, а як засіб прилучення своїх дітей до багатств духовної культури обох народів.
Вивчай інші мови. Це дасть змогу не тільки оволодіти ключами до скарбниць духовності інших народів, але й об’єктивно оцінити свою мову, її сильні та слабкі сторони. «Хто не знає чужих мов, той нічого не відає про свою»
вот
Не буду вирішувати за тебе.
Подумай:
Корінь- незмінна частина слова. Знайди спільнокореневі до слів, і познач незмінну частину.
Закінчення- це змінна частина слова,яка змінюється разом із формою слова(за відмінками),і що йде після його основі в кінці. Позмінюй слова за відмінками, і познач змінну частину вкінці.
Суфікс-частина слова, яка стоїть між коренем і закінченням. Тут усе просто: відмічаєш частину слова, яка стоїть між коренем і закінченням.
Префікс-частина мови, яка стоїть перед коренем. Тут все ще простіше: відмічаєш частину слова "качєрьошкой", яка стоїть перед коренем.