що нового для себе ви дізналися про життя та звичаї українського козацтва з повісті А. Чайковского "за сестрою"? ​

(буду писать рус. буквами)

-Привит, Ваню! Давно не бачились!-сказав Василь, побачившм свого друга
-Привит, Васильку! А ти чекаэш лито?-поцикавився Ваня
- А вжеш! Это ж йих не чекаэ? Залишилося лише три дни!
-А як ты плануэш провести каникулы?
-Я хочу пойихати на дачу до бабуси! У нейи в огороди таки огирочки смачненьки... -сказав вин, розмриявшись
-А я хочу бильше спорту!.. Планую питы на плавання та баскетбол. Може, щэ футбол...
-А я буду ще писати свойи казки! Я ще ни разу не писав свою казку... Хто знаэ, можэ я стану поэтом...
-Це добра справа... Давай обминяэмося телефонами!- Сказав Ваня. Хлопци образу це зробили.- А у вас завтра будуть контрольни роботи?
-Точно! Дякую, що нагадав!- Викрикнув Василь.-У мене контрольна робота з украйинськойи мовы! Бувай, я побиг готуватися!
-Бувай! Бажаю тоби гарнойи оцинкы!

Діти завжди народжуються для того, щоб продовжувався людський рід на Землі. Діти всіх континентів  хочуть жити у світі без воєн і горя. Вони прагнуть дуже простих речей - гратися на зелених галявинах і вчитися у світлих і просторих школах, дружити і сміятися, жити у щасливих сім'ях і бути під захистом дорослих. Тільки так буває не скрізь і не завжди. Тінь війни покриває землю, тінь голоду, страху, руйнування. Коли починається війна кінчається дитинство. Діти і війна несумісні речі, про це повинні пам'ятати великі і відповідальні дорослі, в чиїх руках долі світу.