САМОСТІЙНА РОБОТА
Складне речення. Складносурядне речення
1) Поставте розділові знаки. Підкресліть граматичні оспови- Запишіть
відповідно в дужках речення; 2) складне речення.
Кашка медово пахла і Володимир потягся до квітки. (__)
Він притис до обличчи медову віть кашки і пив її чудовий аромат.
( __ )
2) Поставте розділові знаки. Підкресліть сполучники. Запишіть у дужках
тип сполучника в складносурядному реченні.
Берег швидко втікав од нас і я вже бачив перед собою високу кручу.
(__)
У прочинені двері б'є синім промінням місяць а по сінях лунає пісня,
аж лящить. (__)
То він пригадував вираз подиву і страху на її обличчі то спливало
перед очима її розгублене личко. (__)
3) Складіть і запишіть екладносурядні речення вказаних типів, вико"
риставши подані частини.
Складносурядне речення з протиставним сполучником: Він добре
розв'язує задачі з геометрії
Шурхотіли по
Складносурядне речення з єднальним сполучником: Шурхотіли по
асфальту колеса автомобілів
4) складіть складносурядне речення, використавши подан За-
пишіть у дужках тип відносин між частинами утвореного складносурядного речення.
Я постукав у двері. Мені ніхто не відчинив.
(__)
Позначте «+» складносурядне речення, між частинами якого не ста-
виться кома (розділові знаки пропущені).
()Поруч цвіркотіли цвіркуни й росла кашка.
()Володимир побачив зі свого вікна розумне Й шляхетне обличчя
старого і він і кози немов пливли'над зрізаним берегом.
()Жінка ступила в хвіртку і очі її запалали гнівом.
6) поставте розділові знаки.
Сонце вже розчинилося мов пігулка і розтеклося по цілому небі заг
паливши його як велетенське горнило.
У хаті навпроти зарипіли двері 1 в прочілі виросла висока постать.
50
3. У статті я, звичайно, не охоплюю всіх проблем розвитку української мови.
4. Погодою у нас на сінокосі, казали, щось років з півтораста завідувала ворона
. 5. На щастя, дитина скоро заспокоїлась і затихла .
6. Повертатися додому нам, по-перше, пізно, а по-друге, небезпечно
7. Дядько Роман, певна річ, тільки вдавав, що нікого не помітив.
8. Безперечно, вам тут усе незнайоме, дивне
Монети стали платіжним засобом близько 700 року до нашої ери у Греції. Виготовленням монет займалася держава. Монети виготовлялися з золота, срібла, міді або інших металів і мали лицьову (аверс) та зворотню (реверс) сторони та бічну поверхню (гурт). Справа виготовлення монет була відносно простою. Спочатку плавили метал та виготовляли з нього круглі диски, а потім на них наносили карбування.
Слово «монета» - це одно з імен давньоримської богині Юнони і одночасно назва місця, де карбували ці грошові знаки.
Одночасно з появою монет з*явилися й ті, хто ці монети підробляв. На мідний диск наносили тонкий шар золота або срібла. Цей вид злочину був вельми розповсюджений, і за нього була передбачена смертна кара. Підробити монету можна було досить просто, тому що вони не мали правильної форма, а карбування наносилось не дуже чітко. Тоді й виник засіб перевірити – чи справжня монета. Гострим ножем зрізався краєчок диска, і тоді можна було виявити підробку.
Карбування монет було державною справою. Випуск кожної нової монети був пов*язаний з іменем нового правителя.
У 1792 році при розкопках у Києві була знайдена перша давньоруська монета. Це була срібна монета часів князя Ярослава Мудрого, яка так і називалася – «срібник».
Тепер монети виробляють із різних сплавів міді, нікелю, алюмінію. Монета була й залишається платіжним засобом, хоча в наш час її витісняють паперові або й взагалі віртуальні гроші.
Монети часто слугують амулетами, є звичай залишати «на щастя» монетку з першої зарплати, кинути її у море, щоб іще колись повернутись на улюблене місце. Але пам*ятаймо: Золота вистачить на всіх, але любов дістанеться лише найсміливішим!