с украинською мовою 1.1. Велика літера у власних назвах Написання імен, по батькові, прізвищ, псевдонімів, прізвиськ. Складні прізвища, псевдоніми та імена, що пишуться через дефіс. Написання власних назв іншомовного походження. Написання індивідуальних назв: міфологічних істот і божеств, дійових осіб у літературних творах. Назви найвищих державних та міжнародних посад, міністерств, управлінь, установ і організацій. Астрономічні, історичні, літературні, географічні й топографічні назви. 1.2. Вживання м'якого знака. Вживання апострофа Вживання м'якого знака після м'яких д, з, с, дз, ц, л, н у кінці слова та складу, після м'яких приголосних у середині складу перед о. У суфіксах іменників, прикметників та прислівників (- зький, - ський, - цький; - зькість, - ськість, - цькість; - зько, - сько, - цько; - зькому, - ському, - цькому; - зьки, - ськи, - цьки). Суфікси - еньк-, - оньк -, - есеньк -, - ісіньк -, - ісіньк -. Ь у родовому відмінку множини іменників жіночого роду м'якої групи і відмінків середнього роду на – нн (я), - ц (е) II відміни, у дієслівних формах дійсного та наказового Вживання апострофа на позначення роздільної вимови після твердих приголосних перед я, ю, є, ї (у корені та після префіксів). Апостроф у словах іншомовного походження. 1.3. Ненаголошені голосні [е], [и], [о] Написання Е, И, О у ненаголошених складах за умови добору перевірочного слова із наголосом на Е, И, О. 1.4. Чергування приголосних при словозміні й словотворенні Зміни приголосних у непрямих відмінках іменників, а також при утворенні нових слів. Групи чергувань г–з-ж, к-ц-ч, х-с-ш. Зміни приголосних при пом'якшенні. Основні позиції чергувань 1.5. Спрощення в групах приголосних. Подвоєння, подовження приголосних Випадні Д і Т у групах – ждн -, - здн -, - стн -, - стл -. Випадний К у групах – зкн -, - скн - при творенні дієслів із суфіксом – ну -. Випадний Л у групі приголосних - слн -. Збіг приголосних. Подвоєння Н перед суфіксом - ість. Буквосполучення – нн - у прикметникових суфіксах. Подовження приголосних д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч перед Я, Ю, Є, І.
Бачите, друзі, дрібними горошинами сипле з неба невгамовний дощик. Тополя поруч з ганком скуйовдилася від вітру і показує срібний виворіт своїх ще не відлетілих за вітром листків. Чи не здається вам, шановні, що цей дощ назавжди. Але погляньте вгору: там крізь невеликий отвір в хмарах вже поспішає на землю сонячний промінь. І чудовий сонячний блиск вже заграв над клумбою з квітучими трояндами, над парковими доріжками, міськими вулицями і провулками. А день-то, виявляється, зовсім ще літній! Рано сумувати про наступні холоди. Ходімте, милі мої, до лісу, наберемо грибів, попрощаймося з горихвістками, що відлітають в далеку Палестину, а ще - з дроздами, шпаками і зозулями. Вони принесуть нам на крилах наступну весну.
когда она придает словам значение предельной степени действия, превосходящего какую-либо меру, или высшей степени качества: превозносить, превышать, преувеличивать, превосходить, преуспевать; превосходный, прехорошенький, премилый, премило;
когда она имеет значение приставки пере-: преградить (перегородить), превратить, прекратить, предание (передать), преступить (переступить), превратный (перевернутый), преемник (перенимать).
2. Приставка ПРИ- придает словам значения:
пространственной близости, смежности: приморский, Приамурье, прибрежье, пристанционный, приусадебный;
прибавления, приближения, присоединения: приклонить, пригнать, привести, привязать, примерзнуть, пристегнуть;
неполноты действия: привянуть, приоткрыть, прилечь, приспустить, приутихнуть;
доведения действия до конца, до определенного результата: приискать, прикончить, приглушить (заглушить совсем), приучить, придумать, прирезать;
совершения действия в собственных интересах, усиленного проявления действия: приглядеться, прикарманить, приманить, принарядиться, припрятать, присвоить, прислушаться;
сопутствующего действия: припевать, присвистывать, пританцовывать.