Вона старенька, але не дивлячись на це, вона дуже глибока. Вода в ній завжди прозора і прохолодна.
Саме тому мені не дозволяють одразу пити воду з криниці. Я дуже рад/а, що у моєму дворі є така криниця.
Варіант Б
Мамині очі
У моєї мами найгарніші очі на світі. Вони схожі на польові квіти - волошки. Мамин погляд лагідний, теплий, щирий. Він завжди світиться любов'ю до мене і всієї родини. Від матусиного погляду стає затишно на душі. Але інколи, коли я не слухаюсь, очі мами стають сумними. Міняється навіть їх колір - з волошкових вони стають сірими. І тоді мені хочеться виправитися, щоб мамин погляд став знову веселим.
Через усе моє дитинство тече річка Сіверський Донець. Починається вона десь там, де води його ще по вінця затоплюють прарічище повенями, де колись військо князя Ігоря купало коней, де землі дарують справді царські скарби археологам.
Береги ріки рясно поросли вербами, густо помережані стежками людських доль, тягнуться кудись далеко, щоб на обрії злитись з небом і знову повернутися над селом обрамленням Чумацького Шляху, створити вічну взаємодію землі й неба, плинного й вічного, насущного і почасового.
Приємно купатись у водах Сіверського Дінця, у ніжності зоряних ночей, у пісенному морі сільських вечорів, коли село співає кожним своїм гомоном, де діти збираються на ігрища, де селяни вечеряють після втомливої цілоденної праці на толоці.
Саме звідси в мене природна любов до рідного краю, села, повага до людей.
У нас у дворі стоїть криниця.
Вона старенька, але не дивлячись на це, вона дуже глибока. Вода в ній завжди прозора і прохолодна.
Саме тому мені не дозволяють одразу пити воду з криниці. Я дуже рад/а, що у моєму дворі є така криниця.
Варіант Б
Мамині очі
У моєї мами найгарніші очі на світі. Вони схожі на польові квіти - волошки. Мамин погляд лагідний, теплий, щирий. Він завжди світиться любов'ю до мене і всієї родини. Від матусиного погляду стає затишно на душі. Але інколи, коли я не слухаюсь, очі мами стають сумними. Міняється навіть їх колір - з волошкових вони стають сірими. І тоді мені хочеться виправитися, щоб мамин погляд став знову веселим.
Объяснение:
надеюсь
Через усе моє дитинство тече річка Сіверський Донець. Починається вона десь там, де води його ще по вінця затоплюють прарічище повенями, де колись військо князя Ігоря купало коней, де землі дарують справді царські скарби археологам.
Береги ріки рясно поросли вербами, густо помережані стежками людських доль, тягнуться кудись далеко, щоб на обрії злитись з небом і знову повернутися над селом обрамленням Чумацького Шляху, створити вічну взаємодію землі й неба, плинного й вічного, насущного і почасового.
Приємно купатись у водах Сіверського Дінця, у ніжності зоряних ночей, у пісенному морі сільських вечорів, коли село співає кожним своїм гомоном, де діти збираються на ігрища, де селяни вечеряють після втомливої цілоденної праці на толоці.
Саме звідси в мене природна любов до рідного краю, села, повага до людей.
Объяснение: