Я прокинулася від яскравих променів сонця.Підійшла до вікна та побачила чарівний пейзаж,від якого я не могла відірвати очей.На чистому блакитнявому небі я побачила дивовижні промені сонця,на які начебто хотілося подивитися,але не виходило.Сонечко заглядало в мої оченята та ніжно посміхалося.Як це гарно! Але раптом блискуче сонечко змінилося на сріблясті хмари,які дуже хотіли полюбитися людям так як сонце.З цих хмаринок посипалися білесенькі пластівці,які падали на на землю,створюючи м яку ковдру.Мені так сподобався цей пейзаж,що я швидко вдяглася та вибігла на вулицю.Який гарний зимовий ранок!
Книга — одне з найбільших див, створених людиною. З книги ми дізнаємося про минуле та сьогоднішній день, вона веде нас у захоплюючу подорож до Країни знань.Книг існує незліченна кількість. Вони дуже різні: і великі, і малі, з малюнками і без... Чому так багато книг? Мабуть, тому що вони потрібні всім: і малюкам, і школярам, і дорослим. Недаремно народ каже, що людина без книги — як криниця без води.Понад тисячу років тому князь Володимир Великий сказав, звертаючись до всіх учнів у школі, яку відвідував: «Учіться, діти, знайте, що хто читає книжки, той здобуває справжнє щастя. Книга — це найбільший скарб для людей...» Діти, книга — це справжнє джерело знань усіх поколінь і наш розум без книги, як птиця без крил.
Але раптом блискуче сонечко змінилося на сріблясті хмари,які дуже хотіли полюбитися людям так як сонце.З цих хмаринок посипалися білесенькі пластівці,які падали на на землю,створюючи м яку ковдру.Мені так сподобався цей пейзаж,що я швидко вдяглася та вибігла на вулицю.Який гарний зимовий ранок!