Розставте розділові знаки. Вкажіть (підкресліть або виділіть іншим кольором) відокремлені означення. У дужках вкажіть умову відокремлення.

Досвітні огні переможні урочисті прорізали темряву ночі.
Степ оповитий тишею дихав пахощами росяних трав.
Стривожені світлом звірятка заворушились, збилися в одну купку.
Жадібний і пильний тихо перегортає він аркуш за аркушем.
Не відомий нікому сідаю на лавку, слухаю і дивлюся.
Срібним маревом повиті коло сіл стоять тополі.

2. Перебудуйте речення так, щоб невідокремлені означення стали відокремленими (підкресли ці означення)

Наближався повний спеки і світла червневий південь.
І настала довгожданна і прекрасна осінь.
Надворі засріблена місяцем ніч.
Дорога повернула у затишну й привітну діброву.
Погожий вітер ще не погасив розкиданих над обрієм самородків золота, а вже небо розливалося.
Тепле й принадне сонце розгойдується в небі.

Ще вчора землю вкривав сніг, а в повітрі відчувався мороз, аж ось сьогодні несподівано повіяло теплом. Сніг став крихким і почав швидко танути, пропитуючи землю живильною вологою. По дорогах і тротуарах весело побігли струмочки, цілі річки та озера талої води, несучі із собою минулорічне листя, гілки, мілке каміння та сміття. Прийшла весна. Небо раптом стало високим і просторим. Хмари розійшлися, і в синій височині засяяло весняне сонце. Дерева та кущі стоять голі та чорні від вологи. Скоро на них з’являться бруньки. А поки голі гілки обсіли веселі птахи, що теж помітили прихід тепла і радісно йому салютують. Скоро до них приєднаються ті, що повернуться з теплих країв. Рання весна – досить незатишний сезон. Хоч сонечко вже пригріває, та пориви вітру досі холодні та пронизуючі. Під ногами калюжі та тала земля, з-під снігу зринає бруд та сміття, часто йде дощ. Проте люди вже не кутаються в найтепліший одяг і виглядають більш радісними, ніж зимою. Крізь сніг пробилися проліски. Деякі з них білі-білі, а інші яскраво-сині. А потім там, де сніг розтанув, починає зеленіти рання травичка. Вона яскрава та соковита, бо ввібрала в себе всю живильну силу води та сонця. І ось на бузку та смородині першими з усіх набухають бруньки і починають швидко розкриватися. Вони ніби підтверджують, що тепер весна в повній мірі вступає в свої права.

-Привіт,Мишко!
-Привіт ,Єво! Пам*ятаєш ти мені хотіла розповісти про свій будинок.
-Звісно пам*ятаю.З чого почати?
-Розкажи все детально,мені дуже цікаво порівняти наші будинки.
-Добре,тоді слухай.Я живу у двоповерховому будинку біля річки.На першому поверсі знаходиться кухня,вітальня ,ванна та туалет,а також кімната для гостей На другому поверсі знаходиться спальня моїх батьків,моя кімната,кімната мого брата та сестри,а також кімната для спортивних тренувань.В спортивній кімнаті є декілька тренажерів ,які тато привіз з Польщі.В минулому році ми зробили ремонт,і в будинку стало досить затишно.Є багато картин на стінах,і багато красивих декорацій.Моя мама полюбляє вазони ,тому вони у нас скрізь. Є невеличкий садок за нашим будинком.Мені дуже подобається мій будинок.Ти розкажеш мені щось про свій будинок?
-О,ти все чудово розповіла,я немов занурився в чарівну атмосферу твого будинку.Так,звичайно,я розповім тобі.Я живу в одноповерховому будинку в центрі міста.Всі кімнати, ванна і кухня знаходяться на одному поверсі.У мене немає власної кімнати,і тому я змушений жити в кімнаті з сестрою.Моя мама не любить вазонів,а тато полюбляє вироби з дерева,і тому майже все в нашому будинку зроблено з дерева.На стінах немає картин,але є залізні декорації,які виготовляє мій дідусь.У мене є таємниче горище,де я проводив багато часу з друзями в дитинстві,і досліджував таємничі речі.У мене немає садку,але клумби перед моїм будинком вражають своєю красою.Мені подобається мій будинок.
-О,твій будинок теж дуже гарний.Я готова слухати про нього вічність,але на жаль мені потрібно йти.Бувай.
-Бувай.До зустрічі!