Розставити розділові знаки, створити схеми речень 1. Ґрунтознавство осипалося під ногами орнітологія каркала на тополях (Л. Костенко). 2. Трохи далі в дубняку лунав сухий і чіткий пе­рестук почіплявшись пазурами за стовбури дерев, строкаті дятли знай довбали дзьобами кору, дістаючи з-під неї поживу (Є. Гуцало). 3. Ви­хопи нас, Боже, З хвиль диявольських морів Тягне на дно, під воду Чо­вен людського роду (Давид Дума). 4. Душа пройшла всі стадії печалі Тепер уже сміятися пора (Л. Костенко). 5. Навіть найкращі підручники історії ще нікого в світі історії не навчили її треба в своїй крові, в сво­їй традиції і у своїй культурі мати (В. Липинський). 6. Хочете бути мо­лодими і здоровими залишайтесь молодими й здоровими! (Є. Гуцало). 7. Із діянь апостолів з достатньою ясністю випливає однозначна від­повідь богослужбовою мовою має бути мова того народу, серед яко­го здійснюються релігійні обряди (В. Горбачук). 8. Шарудить листя під ногами скапують жолуді з гілля сонячні плями рудими білками бі­гають по стовбурах чуються скупі пісні невідлетілих пташок (Є. Гу­цало). 9. Хтось у чуттях мілких, а хтось у зрадах Злочинно губить сво­го неба суть Немає лиха лишенько вигадують Нема жалю самі його зо­вуть (Г. Світлична). 10. Горлиці перелетіли в попелястому шумовинні повітря лелеки відпливли на крилах-веслах качки прохурчали сойки майнули рябими крильми зозуля пронеслась (Є. Гуцало).

Сполучник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль.

До сполучників належать і, та, й, але, а тощо.

За походженням сполучники поділяються на первісні(і,а,чи,та) і похідні(щоб, якби, проте, буцімто).

Залежно від синтаксичної функції сполучники поділяються на сурядні (і (й), та, та й, а, але, або, чи, прикладкове як) та підрядні (коли, що, як би, наскільки, хоч, мов, наче, часове й порівняльне як).

Учителю, стою перед тобою, Малий, вчарований до нiмоти. Хто ще умiв любити так, як ти, Хто кликати умiв ще так до бою, Кого ще так боялися кати! Так звучить вiрш Дмитра Павличка "До Франка", але цi слова вiдтворюють i моє ставлення до Т. Г. Шевченка. Справдi, як можна не захоплюватися ним, не схилятися перед його стражданнями i його мужнiстю! Вiн був сонцем нашоï поезiï, символом високого духу украïнськоï нацiï, i водночас живою, чутливою i вразливою людиною. Вперше дiзналась я про Шевченка ще в ранньому дитинствi. У нас вдома була величезна книга - ювiлейне видання "Кобзаря". Вiд книги вiяло загадковiстю. Спочатку менi були доступнi лише "картинки", але потiм поступово почав вiдкриватися свiт створених Шевченком образiв. Зачарували мене прекраснi пейзажi Украïни, змальованi генiальним майстром слова, повiяло запахом квiту вишневого (точнiсiнько, як навеснi в селi, де живе моя бабуся), зашелестiли верби, що ростуть "мiж ярами над ставами", торкнувся душi вiтерець, що тихесенько вiє над Украïною. Назавжди запам'ятаю я i дiвчат з романтичних балад про дивовижне кохання та гiрку розлуку ("Причинна", "Утоплена", "Тополя") i смiливих героïчних гайдамакiв, i простих людей, що страждали, шукали щастя, i не могли знайти його у своєму важкому життi за крiпаччини. Хтось з них викликав спiвчуття, дехто вражав красою своєï душi, був гiдний поваги. Але всi вони, як живi, з'являлися перед очима, доки бринiла музика вiршованих рядкiв. Зiгрiла душу нiжна дружба малого Тараса з Оксаночкою i таке романтичне цнотливе кохання Яреми i Оксани, болем пронизав серце трагiзм долi Лiлеï, Катерини, наймички Ганни. Я захоплююся героïзмом Залiзняка i Гонти, незламнiстю Яна Гуса i мужньою жертовнiстю декабристiв. Свiт думок, почуттiв, iсторичних фактiв, оспiваних великим Кобзарем, став частиною i мого життя. Час вiд часу в рiзних життєвих ситуацiях рядки його вiршiв спливають у пам'ятi, нiби поради мудрого вчителя, i я усвiдомлюю, наскiльки глибоко Шевченко розумiв життя, якщо думки його можуть виявитися корисними i зараз. I я щаслива, що вiн був, є, буде вiчно, поки живий наш народ (а народи ж безсмертнi!). Пишаюся, що i я одного роду-племенi з нашим великим Тарасом.