Розставити розділові знаки, підкреслити члени речення. Вогонь і вода добре служать але погано панують. Відцвіли голубі матіоли згасло літо на жовтих полях. Реве та стогне Дніпр широкий сердитий вітер завива. Пахне кажуть ромен гіркотою. Тужу за вами солов'ї Вкраїни! Усе докупи злилося материна любов піклування батькове дитячі забавки радощі й горе.

Явважаю що у цьому творі відіграє справедливість.не треба бути зрадником .і брехати не треба.але за свою брехню федько врятував друга.хоч той йому ворог і   зрадник.треба завжди віддячити своєму другу за вчинок .бо потім стане пізно.коли вже халамидник помер                                                                                         

Унезнайомому лісі уперше в житті сашко був у справжньому лісі. переважали тут сосни. високі, стрункі, жовтокорі, вони змикалися вгорі рясним гіл-лям. сашко змалку відрізняв сосну від ялини. принесе, бувало, мати під новий рік невеличку пишну сосну, прикрасить блискучими кулька-ми, обвішає цукерками і каже: «оце тобі, саш-ку, ялинка. грайся, друзів запроси». та хлопець добре знає, що це сосна. ялинка акуратніша, стрункіша, у неї короткі голочки, а в сосни довгі, звисають китицями. ось хоровод струнких берізок. вони, як ті шестикласниці на перерві, збіглися пошепотіти. а що то за деревце таке кремезненьке на га-лявині? наче клен, проте листя трохи інакше ви-різьблене, округліше.у лісі духмяно пахло хвоєю і різнотрав’ям, було вогкувато, навіть задушливо. часом, коли ліс густішав і юного мандрівника щільною сті-ною обступали де-рева, його проймав легенький острах. і знов аж по-темніло в лісі – так густо зійшлися де-рева. чутливі вуха заполонив багатого-лосий хор лісового птаства. дивно, але раніше сашко не помічав пташиного гомону. скрекоче сорока, кує зозуля, а шпак старається за цілий колектив: він уміє і по-жаб’ячому, і навіть по-солов’ї птахи плакали й реготали, схлипували, свистіли, зітха-ли (за к.світличним).