.Розподілити прикметники за колонками таблиці відповідно до правил правопису: а) без частки не- не вживається; б) можна дібрати синонім без частки не-; в) є протиставлення.
Не/безпечний, не/бідний, не/бувалий, не/вблаганний, не/вгамований, не/вдалий, не/вдачливий, не/великий, а малий, не/врожайний, не/втішний, не/веселий, а сумний, не/гайний, не/гарячий, а холодний, не/дбалий.
На мою думку, Левон не матиме друга. Адже він сам не може ним бути. Друзі безкорисливо допомагають в скрутну хвилину, не вимагають нічого взамін. Якщо Левон не переможе свою хитрість, корисливість та байдужість, він не матиме справжніх друзів.
На мою думку, Левон не матиме справжніх друзів. Він не зрозумів уроку, який дав йому Рубен. Щоб мати друзів, хлопцеві треба позбутися поганих рис характеру. Намагатися самому бути справжнім другом для інших.
На мою думку, Левон не матиме справжніх друзів, поки сам не навчиться дружити. Дружба не терпить корисливості і хитрощів. Сумно, що Левон цього так і не зрозумів.
Левон може мати справжніх друзів, якщо позбудеться деяких поганих рис характеру. Дружба не терпить хитрощів, корисливості, байдужості. Левон повинен змінити свою поведінку. Щоб мати справжніх друзів, йому самому треба краще ставитися до інших
Одного разу в середині літа ми з бабусею гуляли лісом і зупинилися на лісовій галявині. Бабуся втомилася, тому підстелила собі хустинку та сіла відпочивати.
А я оглядав галявину. Спочатку мені здалося, що там лише трава та дерева. Було дуже нудно. Але потім я помітив дятла, який «працював» на одному з дерев. У дятла було чорно-біле оперення та червоний чубчик на голові. Він стукав по дереву дзьобом з такою силою, що мені стало його шкода.
Адже йому щодня доводилося добувати собі їжу, у прямому значенні «б’ючись головою об стіну». Тільки в лісі були дерева, а не стіни. Я нахилився до землі, аби знайти для дятла черв’ячка та підсунути йому на наступному дереві.
Але на землі я побачив мурах і забув про дятла. Вони йшли дружньо, рядочком, тягнули якісь маленькі травинки. Навіть знайшли та понесли з собою мертву осу. Коли якась мураха запізнювалася або ламала ніжку, інші поверталися за нею і допомагали їй. Якщо я клав на їхньому шляху якісь перешкоди, мурахи дружно їх долали. Відтоді я вважаю мурах найдружнішнми істотами.
Ще я досить довго роздивлявся рослини та квіти, що росли на галявині. Дивно, що я раніше не помічав, які вони різні та цікаві. У кожної рослини — своє життя. Колись кожна з них була насінням, потім паростком, потім стала вже дорослою рослиною, розквітла. А в майбутньому ще дасть-насіння на наступні роки і помре.
Я вирішив, що не буду без потреби ламати та рвати рослини, адже в них і без мене таке коротке життя