Можна описати такий випадок з життя у міні- творі, коли хтось випадково заблукав. Наприклад
Одного разу ми з татом поїхали на Закарпаття і пішли у ліс по гриби. Батько розповідав цікаві історії, навчав як правильно шукати різноманітні плоди. Але через дві години ми трохи втомились і вирішили відпочити. Батько приліг, потім заснув, а я вирішив трохи прогулятись самостійно.
Через десять хвилин своєї самостійної прогулянки я усвідомив, що заблукав. Мені стало нестерпно страшно і я почав голосно кликати тата на до Виявилось, що я відійшов не дуже далеко і батько почув мій крик, який його розбудив.
Це був дуже повчальний для мене випадок. Адже тепер я знаю, що краще самостійно не відходити далеко. А навіть якщо відійшов і зрозумів, що заблукав, краще стояти на місці й чекати на до
Объяснение:
Ой, у вишневому саду,
там соловейко щебетав.
Додому я просилася,
а ти мене все не пускав.
Додому я просилася,
а ти мене все не пускав.
Ти, милий мій, а я твоя,
зійшла вечірняя зоря
Проснеться матінка моя,
буде питать де була я.
Проснеться матінка моя,
буде питать де була я.
А ти їй дай такий отвіт,
яка чудова майська ніч.
Весна іде, красу несе,
а тій красі радіє все.
Весна іде, красу несе,
а тій красі радіє все.
Доню моя, не в тому річ,
де ти гуляла цілу ніч.
Чому розплетена коса,
а на очах брынить сльоза?
Чому розплетена коса,
а на очах брынить сльоза?
Коса моя розплетена
- її подружка розплела.
А на очах брынить сльоза,
бо з милим розлучилась я.
А на очах брынить сльоза,
бо з милим розлучилась я.
Мамо моя, ти вже стара,
а я щаслива й молода.
Я жити хочу, я люблю,
мамо, не лай дочку свою.
Я жити хочу, я люблю,
мамо, не лай дочку свою
Можна описати такий випадок з життя у міні- творі, коли хтось випадково заблукав. Наприклад
Одного разу ми з татом поїхали на Закарпаття і пішли у ліс по гриби. Батько розповідав цікаві історії, навчав як правильно шукати різноманітні плоди. Але через дві години ми трохи втомились і вирішили відпочити. Батько приліг, потім заснув, а я вирішив трохи прогулятись самостійно.
Через десять хвилин своєї самостійної прогулянки я усвідомив, що заблукав. Мені стало нестерпно страшно і я почав голосно кликати тата на до Виявилось, що я відійшов не дуже далеко і батько почув мій крик, який його розбудив.
Це був дуже повчальний для мене випадок. Адже тепер я знаю, що краще самостійно не відходити далеко. А навіть якщо відійшов і зрозумів, що заблукав, краще стояти на місці й чекати на до