Розкрити образ легендарної піснетворки Марусі Чурай

1. Розкажіть про історичні події, що відбувалися в Україні в часи життя Марусі Чурай. Як, на вашу думку, вони впливали на становлення духовного світу дівчини?
2. Вплив батька на формування Марусі: поясніть "генетику" Марусі, виходячи з її слів:
Красива я була, правда?
Схожа на свою матір.
Смілива я була, правда?
Схожа на свого батька.
Співуча я була, правда?
Схожа на свій народ.
3. Як подає Ліна Костенко портрет Марусі Чурай? Якою мірою портрет виражає внутрішній світ героїні, її характер?
4. Чи можна сказати, що Маруся стояла осторонь визвольних змагань свого народу, адже вона не бере прямої участі у війні?
5. У чому виявляється її суспільна активність?
6. Які риси характеру найбільше притаманні Марусі? Як вони виявляються у життi?
7. Ваше розуміння самохарактеристики Марусі:
Я - навіжена. Я - дитя любові.
Мені без неї білий світ глевкий.
8. Чому Маруся приховала Грицеве самогубство, взявши вину на себе?
9. У чому полягає драма любові Марусі? Що означають її слова про "нерівню душ" - власної та Грицевої?
10. Порівняйте Марусю і Галю Вишняківну; чим вони відрізняються одна від одної?
11. Схарактеризуйте взаємини Марусі Чурай та Івана Іскри; як ви розумієте слова Івана Іскри, в яких висловлене його ставлення до Марусі:
Ми з нею рівні. Ми одного кореня.
Мабуть, один лелека нас приніс.
12. Знайдіть у тексті виступ Івана Іскри перед суддями на захист Марусі (розділ "Якби знайшлась неопалима купина") та універсал Богдана Хмельницького аналогічного змісту (розділ "Страта"). Прочитайте рядки, в яких Іван Іскра та Богдан Хмельницький оцінюють значення творчості поетеси:
· для духовного життя народу;
· для підтримки високого морального духу воїнів - борців за незалежність;
· для увічнення героїки національно-визвольних змагань.
13. Проблема "Митець і натовп" у романі; у чому особливість її трактування?
14. Як Маруся Чурай бачить місце людини в житті свого народу?
15. Визначте громадянську позицію тих героїв, діяльність яких вона схвалює, і тих, чию поведінку вважає аморальною.
16. Як героїня реагує на ті криваві події, що принесли горе на рідну землю? (Пригадайте її роздуми та емоції при спогляданні зруйнованих сіл, сплюндрованого Києва, втікачів із Волині, що вмирають від голоду.)
17. Маруся очима мандрівного дяка; чому дяк потайки кинув Марусю, залишивши їй на спогад барвисту хустку?
18. У чому виявляється патріотизм Марусі Чурай?
19. Спільне в Марусі та Мавці з "Лісової пісні" Лесі Українки.
20. Чи залишилася б у пам'яті стількох поколінь Маруся Чурай, якби вона стояла осторонь життя свого народу, його боротьби за волю і державність?
21. Якби Маруся Чурай сказала про себе, що вона щаслива людина, чи погодилися б ви з нею? Якщо так, то в якому розумінні вона щаслива?
22. Які важливі суспільні проблеми порушує Ліна Костенко через образ Марусі Чурай? Чи актуальні вони нині?

Коли я прихужу додому, я завжди готую собі їсти, відпочиваю та йду робити уроки. закінчивши справу, сиджу в інтернеті. невздовзі іду спати. здається таке одноманітне життя! та ні. на вихідних я читаю улюблені книги, ходжу з подругами в місто та граюся із своїм малесеньким кошенятком. вони мої і є орієнтири в житті! книги- джерело знань. подруги_ справжня підтримка, а котик- радість. без цього моє життя- не життя! але всежтаки мене мама поставила на ноги, виховувала, доглядала, давала свої знання. мама це справжня палочка-виручалочка. також у кожного із нас є повсякденні орієнтири, наприклад як музика- дехто каже,що вона лікує душевні рани, кіно- для когось це є велика маса нового подиху, а для мене особисто справжня підтримка є сім'я!    

«народ шукає в геніях себе». ці слова в. симоненка досить точно сутність історичного покликання геніальної особистості: бути не лише духовним провідником і пророком, а й дзеркалом, яке найоб'єктивніше відображає «лице і характерну поставу свого народу». у цьому зв'язку т. шевченко своє призначення виконав сповна.його творчість — це документ найбільш об'єктивної і виваженої характеристики українців, це книга їхнього буття і водночас своєрідна візитна картка, за якими націю пізнає і сприймає світ. недаремно шевченків «кобзар» як найбільшу святиню й чи не єдину посвідку про особу брали з собою до невідомої далекої канади наприкінці xix ст. перші українські переселенці.найвизначальнішою рисою українців є їх особливий зв'язок із землею. землю як основу основ, як найбільшу цінність вони поетизували й обожнювали з особливим почуттям, а тому не дивно, що в народних піснях сам господь засіває ниву житом-пшеницею.т. шевченко як геній, що показав народ у всіх вимірах його життєдіяльності (і побутовому, і морально-етичному, і соціально-політичному, і естетичному), передусім змальовує українців як хліборобів, бо ж праця на землі була найвищою цінністю його роду й народу. у нього, як і в народній творчості, ісус за плугом ходить, а марія їсти носить. зображення найсвятіших у такій невластивій для них іпостасі обумовлюється тим, що поет, як і народ, розцінював хліборобську працю як святу, адже завдяки їй існує рід людський. у цьому зв'язку цікавий такий факт із життя т. шевченка. перебуваючи 1847 року в україні, він намалював у подарунок землеміру д. демичу дворічну ікону на металі, з одного боку якої був зображений ісус христос, що благословляє хліб.культ матері-землі-годувальниці сформував в українців і обожнення жінки-матері, бо жінка так само дає життя,плекає й підтримує його своєю любов'ю, ніжністю й турботою. саме тому ставлення до жінки було особливо шанобливим. це засвідчує й лексичне значення слова «дружина» — вона друг, а не служниця своїм чоловікові та дітям. до речі, в українців слово «дружина» вживалося щодо обох із подружжя.  жінка, дружина, мати була не тільки берегинею сімейного вогнища, а й визначальною мірою хранителем нації, її духовності. адже передусім від матері дитина переймала рідну мову, пісню, віру, звичаї і традиції роду, його святині. саме тому у т. шевченка маємо таке поклоніння, таке обожнення жінки-матері, що засвідчує висоту духовного аристократизму і поета зокрема, і народу в цілому.  культ матері-землі, культ жінки-матері обумовив і запрограмував на віки особливості психологічного складу українців, зокрема їх лагідність, щирість, довірливість, а понад усе — пристрасність, емоційність. і те, що т. шевченка називали найперше поетом почуття, жодною мірою його не принижує. він так само й поет глибинної філософської мислі, але першоджерелом її було таки почуття, бо ж почуттєво-пристрасним був і його народ.