-Привіт Іро. -Привіт Олю.Як в тебе справи? -У мене все добре.Я хотіла в тебе запитати,як ти провела канікули? -Дуже добре. -А чому?Томущо це були літні канікули? -Авжеж!Я була у аквапарці.Там дуже весело.А ще я побувала у дельфінарії.Я плавала з дельфінами.Це було дуже весело.А ти як провела ці канікули? -У мене канікули пройшли теж дуже добре.Я їздила на море.У перший день ми пішли на море,а в вечері ми пішли на вечірню прогулянку.Там стояв такий великий басейн у якому плавали черепашки.Я з ними не плавала,але я їх гладила та фотаграфувалась. -Як цікаво.А принесеш і мені фото? -Так,звісно.Я була рада тебе побачити.Бувай. -Бувай.
Я народився та живу в Україні, це моя Батьківщина, мій улюблений куточок Землі. Я дуже люблю мальовничу українську природу. Безкрає синє небо, яскраве сонечко, густі трави та квіти, міцні стрункі дерева. В усі пори року вони для мене найпрекрасніші в світі. Хоч, я впевнений, на Землі є багато красивих місць, не схожих на мою країну, і для тих, хто там народився, вони – найгарніші. І я б також хотів подорожувати та побачити всі дива світу на власні очі.Тут, в моєму рідному краю, живуть мої найближчі люди – батьки та друзі, знайомі та сусіди. Завдяки ним я відчуваю себе частиною життя, почуваю себе як удома – потрібним та коханим. Звичайно, інколи між нами трапляються випадки непорозуміння, та це не псує наших відносин. Люди, що живуть поруч зі мною, розділяють ті ж радощі, турботи та сподівання, незважаючи на те, хто вони за національністю та якою мовою розмовляють. Бо рідний край – це не місце на карті, не держава навіть, це кохання в серці.Мій рідний край – це мова, пісні, книжки. Це знайомі з дитинства казкові герої. Це найперші спогади про власне життя. На мою думку, втратити все це – величезне горе. Згадуючи про людей, яким доводилося залишати Батьківщину та жити на чужині, я можу уявити, як важко їм було. А ще гірше – бачити свій рідний край у занепаді, зруйнованим війною…Усі ми на Землі – добрі сусіди, кожен з нас іде непростим шляхом власного життя. Ми маємо поважати одне одного. Я хочу, щоб ми жили мирно, щоб назавжди зберегти недоторканими дорогі для нас рідні місця, що для кожного з нас свої власні.
-Привіт Олю.Як в тебе справи?
-У мене все добре.Я хотіла в тебе запитати,як ти провела канікули?
-Дуже добре.
-А чому?Томущо це були літні канікули?
-Авжеж!Я була у аквапарці.Там дуже весело.А ще я побувала у дельфінарії.Я плавала з дельфінами.Це було дуже весело.А ти як провела ці канікули?
-У мене канікули пройшли теж дуже добре.Я їздила на море.У перший день ми пішли на море,а в вечері ми пішли на вечірню прогулянку.Там стояв такий великий басейн у якому плавали черепашки.Я з ними не плавала,але я їх гладила та фотаграфувалась.
-Як цікаво.А принесеш і мені фото?
-Так,звісно.Я була рада тебе побачити.Бувай.
-Бувай.
Объяснение:
Найкраще місце на землі - моя Україна
Я народився та живу в Україні, це моя Батьківщина, мій улюблений куточок Землі. Я дуже люблю мальовничу українську природу. Безкрає синє небо, яскраве сонечко, густі трави та квіти, міцні стрункі дерева. В усі пори року вони для мене найпрекрасніші в світі. Хоч, я впевнений, на Землі є багато красивих місць, не схожих на мою країну, і для тих, хто там народився, вони – найгарніші. І я б також хотів подорожувати та побачити всі дива світу на власні очі.Тут, в моєму рідному краю, живуть мої найближчі люди – батьки та друзі, знайомі та сусіди. Завдяки ним я відчуваю себе частиною життя, почуваю себе як удома – потрібним та коханим. Звичайно, інколи між нами трапляються випадки непорозуміння, та це не псує наших відносин. Люди, що живуть поруч зі мною, розділяють ті ж радощі, турботи та сподівання, незважаючи на те, хто вони за національністю та якою мовою розмовляють. Бо рідний край – це не місце на карті, не держава навіть, це кохання в серці.Мій рідний край – це мова, пісні, книжки. Це знайомі з дитинства казкові герої. Це найперші спогади про власне життя. На мою думку, втратити все це – величезне горе. Згадуючи про людей, яким доводилося залишати Батьківщину та жити на чужині, я можу уявити, як важко їм було. А ще гірше – бачити свій рідний край у занепаді, зруйнованим війною…Усі ми на Землі – добрі сусіди, кожен з нас іде непростим шляхом власного життя. Ми маємо поважати одне одного. Я хочу, щоб ми жили мирно, щоб назавжди зберегти недоторканими дорогі для нас рідні місця, що для кожного з нас свої власні.