Діти — це суцільна морока», — сказала мені одна жінка, яка мала все. Діти були для неї тягарем! Якщо мати думає подібним чином, то вона ні на що не здатна, оскільки для матері природно мати любов. Якусь дівчину до заміжжя мати може не будити до десятої години ранку. Однак відтоді, як сама вона стане матір'ю і їй треба буде годувати своє дитя, мити його, доглядати за ним, вона й вночі спати не буде, тому що моторчик завівся. Маючи жертовність, людина не канючить і не пригнічується, а радіє. Вся основа в цьому: повинен бути присутнім дух жертовності. І ця жінка, якби вона говорила: «Боже мій, як мені Тобі дякувати? Не тільки дітей Ти дав мені, але й безліч благ. У скількох людей нема нічого, у мене ж і кілька будинків, і спадщина від батька, і в чоловіка велика зарплатня, і за оренду мені платять у двох місцях!.. Я не зазнаю труднощів. Як мені дякувати Тобі, Боже мій? Усього цього я не була достойна», якби вона думала так, то зі славослів'ям зникло б і відчуття злополуччя. Тобто, якби вона тільки дякувала Богові вдень і вночі, цього вже було б досить.
Якби людина жила у воді, це було би схоже на фільм "Аквамен". Не думаю що були би машини, телефони і так далі. Люди би виглядали десь як у середньовіччі, коли ще не було машин - користувалися акулами чи іншими морськими істотами для пересування. Будинки я гадаю що були більше як на прихисток від хижаків, бо дощ, град чи ще щось не було проблемою під водою. Домашні тваринки були би на приклад медузи, чи якісь ще маленькі створіння. А от зброя, була б, але тільки ближнього бою. Наприклад списи, тризуби, мечі... Метал можна було би плавити у підводних вулканах під високою температурою.
Відповідь:
Пояснення:
Діти — це суцільна морока», — сказала мені одна жінка, яка мала все. Діти були для неї тягарем! Якщо мати думає подібним чином, то вона ні на що не здатна, оскільки для матері природно мати любов. Якусь дівчину до заміжжя мати може не будити до десятої години ранку. Однак відтоді, як сама вона стане матір'ю і їй треба буде годувати своє дитя, мити його, доглядати за ним, вона й вночі спати не буде, тому що моторчик завівся. Маючи жертовність, людина не канючить і не пригнічується, а радіє. Вся основа в цьому: повинен бути присутнім дух жертовності. І ця жінка, якби вона говорила: «Боже мій, як мені Тобі дякувати? Не тільки дітей Ти дав мені, але й безліч благ. У скількох людей нема нічого, у мене ж і кілька будинків, і спадщина від батька, і в чоловіка велика зарплатня, і за оренду мені платять у двох місцях!.. Я не зазнаю труднощів. Як мені дякувати Тобі, Боже мій? Усього цього я не була достойна», якби вона думала так, то зі славослів'ям зникло б і відчуття злополуччя. Тобто, якби вона тільки дякувала Богові вдень і вночі, цього вже було б досить.
Якби людина жила у воді, це було би схоже на фільм "Аквамен". Не думаю що були би машини, телефони і так далі. Люди би виглядали десь як у середньовіччі, коли ще не було машин - користувалися акулами чи іншими морськими істотами для пересування. Будинки я гадаю що були більше як на прихисток від хижаків, бо дощ, град чи ще щось не було проблемою під водою. Домашні тваринки були би на приклад медузи, чи якісь ще маленькі створіння. А от зброя, була б, але тільки ближнього бою. Наприклад списи, тризуби, мечі... Метал можна було би плавити у підводних вулканах під високою температурою.