Розбір речення: Чую спів трембіти бо в ньому безмежна ніжність душі моїх земляків-селян бо він є жагою спраглою по красі серця бо в ньому мелодія віків​

Письмо Джиму Хокинсу.

Здравствуй,Джим!

Как дела?Как ты сам?

И здоров ли наш доктор Ливси?

Не бросил ли трубку свою капитан?

Жизнь не дождь,а косые ливни...

Испаньола,старушка,цела?

Ей не снится ль весёлый Роджер?

Память в словно стрела-

юных дней ничего нет дороже...

А что Сильвер?Нет ль слухов о нём?

Презабавный он был старикашка...

Бредил золотом ночью и днём,

за него без штанов и рубашки...

А любимец,трудяга Бен Ган?

Не стал ли практичней со временем?

Тонко нарезанный пермезан

и он снова ногою во стремя?

Всё так ярко,как сам я на палубе,

в приключеньях с тобою,Джим,рядом!

И провожает наш парусник в плаванье,

Стивенсон нежным взглядом...

Відповідь:

Повітря, на ароматах горобини й мокрого листя(дієприкметниковыйзворот), приємно дурманить голову. Біліє розквітла гречка, де-не-де підсинана волошками( дієприкметниковый заворот). Безмежний степ, укритий снігом(дієприкметниковый заворот), спав. Коровай - обрядовый хліб, поширений серед багатьох слов'янских народів(дієприкметниковий заворот). Колос, викупаний сонцем(дієприкметниковий заворот), вклоняється мені. Непорушно стоять дерева, зогорнені в сутінь, рясно вкриті кра росою( дієприкметниковый зворот). Любов до Вітчизнини починається з любові до берізки біля рідної Хати, до стежини на городі, втоптаної дитячими ногами(дієприкметниковий заворот). Біля горба було невелике озерце, сховане в заростях лози(дієприкметниковий заворот), з берегами, заросли осокою

Пояснення: