Розібрати слова за будовою яблуневий, спечений, вузенька

Шевченко перший в українській літературі виступив як істинно народний поет, твори якого з усією повнотою відбили почуття й думки трудящих мас, їх віковічні визвольні прагнення.Попередники великого поета в українській літературі в своїх творах критикували окремі явища тогочасного життя, як-от: знущання поміщиків з селян, хабарництво чиновників. Шевченко ж виступив як грізний суддя і викривач усього самодержавно-кріпосницького ладу, як непримиренний ворог поміщиків і царизму. У його творах змальований новий позитивний герой – борець проти самодержавно-поміщицького ладу, борець за щасті народу.Творчість великого народного поета внесла в нашу літературу незнане багатство тем і жанрів, прилучила її до кращих досягнень світової літератури. Його думи, його пісні, його полум’яний гнів, його боротьба за світлу долю трудового люду були думами, піснями, гнівом і боротьбою мільйонів.Поезію Шевченка люблять усі народи. Поет, який віддав усі свої сили боротьбі за визволення рідної України від соціального і національного гніту, виражав прагнення і сподівання всіх народів, всіх прогресивних людей світу. Вже більше ста років пройшло як перестало битися благородне, мужнє серце геніального поета-революціонера Тараса Григоровича Шевченка. Але світлий образ великого Кобзаря − безсмертний, як і сам народ, що породив його. Вічно нетлінна творчість геніального сина України жива подихом життя, биттям гарячого людського серця. Безсмертна могутня сила його таланту, проникливість і глибина його думки, мужність і ніжність його лірики, гострота і пристрастність його слова, мужність і пісенність його віршів, самовіддана любов його до своєї Батьківщини, до свого народу

У нашому житті багато чудових свят. Усі вони веселі, радісні, кра­сиві. Але є лише одне справді неповторне свято. Це Новий рік. У ново­річну ніч люди вірять у чудеса, у здійснення найзаповітніших мрій. І ці мрії справді здійснюються. Я також кожного року загадую бажання. Звісно, вони постійно змінюються, адже я дорослішаю. Раніше я мріяла про іграшки, по­тім — про цікаві мультики й книжки. Але від наступного року я чекаю зовсім іншого. Якось на уроці з рідної мови ми писали твір на тему «Професія моїх батьків». Я написала про мою маму, яка працює лікарем. На­писала, як вона рятує людей, допомагає долати хвороби. А потім замислилась над тим-, ким я буду, коли стану дорослою. Увечері я запитала в мами, як вона обрала свою професію. І вона відповіла, ЩЬ мріяла бути лікарем ще у дитинстві, коли лікувала ляльок. І тоді я згадала, що, граючись з моїми улюбленими іграшками, я завжди вдягаю їх у красиве вбрання, вмикаю музику й танцюю разом з ними. Так, я зрозуміла, що мені найбільше подобається танцювати. Кілька років тому я починала займатися бальними танця­ми, але потім залишила гурток. Тепер я твердо вирішила, що поч­ну займатися знову. Звісно, є деякі труднощі. Поблизу нашого бу­динку немає гарної студії танцю. Але я вірю, що зможу знайти танцювальний гурток, де мене навчать правильно рухатися. І тоді я зможу скласти будь-який іспит з танцювального мистецтва. Отже, від наступного року я чекаю здійснення першого кроку у моїй майбутній професії. Я обов’язково стану відомою танцюрист­кою і буду дарувати людям радість. Адже немає нічого красивішо­го за повільні рухи танцюристів під звуки чарівної музики, коли сукні дівчат виблискують яскравими кольорами. У такі миті здаєть­ся, що увесь світ стає світлішим і щасливішим. І справді, танець — це диво. Можливо, не менше за саму новорічну ніч.