ні в тин ні в ворота - не спроможний, не здатний виконувати свої прямі обов'язки,який нічого не вміє робити, ні на що не здатний (ні швець ні жнець, ні до ладу ні до прикладу)
ні пари з уст-подовгу не розмовляти, не розголошувати чогось, дотримуватися таємниці (тримати язика за зубами (на прив’язі, на защіпці, на зашморзі)
як кіт наплакав-мало (із заячий хвіст, на макове зерно)
наговорити сім кіп гречаної вовни- наговорити багато зайвого, дурниць , нісенітниць (меле як з гарячки)
з-під дощу під ринву потрапити – із одної неприємності потрапити в іншу (потрапити як муха в окріп; влипнути як муха в мед; попасти з огню з жару в полум’я.)
ні в тин ні в ворота - не спроможний, не здатний виконувати свої прямі обов'язки,який нічого не вміє робити, ні на що не здатний (ні швець ні жнець, ні до ладу ні до прикладу)
ні пари з уст-подовгу не розмовляти, не розголошувати чогось, дотримуватися таємниці (тримати язика за зубами (на прив’язі, на защіпці, на зашморзі)
як кіт наплакав-мало (із заячий хвіст, на макове зерно)
наговорити сім кіп гречаної вовни- наговорити багато зайвого, дурниць , нісенітниць (меле як з гарячки)
з-під дощу під ринву потрапити – із одної неприємності потрапити в іншу (потрапити як муха в окріп; влипнути як муха в мед; попасти з огню з жару в полум’я.)
Ми завжди маємо в кишені жменьку різних
монеток. Кишеньковий метал – так
називають іноді металеві гроші. Історія монет сягає 27 століть. Перші з
них, викарбувані з міді, а пізніше – із золота, були виготовлені у
стародавньому Китаї. Там їх виливали не круглими, а у вигляді різних невеликих
предметів.
Монети стали платіжним засобом близько
700 року до нашої ери у Греції. Виготовленням монет займалася держава. Монети
виготовлялися з золота, срібла, міді або інших металів і мали лицьову (аверс)
та зворотню (реверс) сторони та бічну поверхню (гурт). Справа виготовлення
монет була відносно простою. Спочатку плавили метал та виготовляли з нього
круглі диски, а потім на них наносили карбування.
Слово «монета» - це одно з імен
давньоримської богині Юнони і одночасно назва місця, де карбували ці грошові
знаки.
Одночасно з появою монет з*явилися й ті,
хто ці монети підробляв. На мідний диск наносили тонкий шар золота або срібла.
Цей вид злочину був вельми розповсюджений, і за нього була передбачена смертна
кара. Підробити монету можна було досить просто, тому що вони не мали
правильної форма, а карбування наносилось не дуже чітко. Тоді й
виник засіб перевірити – чи справжня монета. Гострим ножем зрізався краєчок
диска, і тоді можна було виявити підробку.
Карбування монет було державною справою.
Випуск кожної нової монети був пов*язаний з іменем нового правителя.
У 1792 році при розкопках у Києві була
знайдена перша давньоруська монета. Це була срібна монета часів князя Ярослава
Мудрого, яка так і називалася – «срібник».
Тепер монети виробляють із різних
сплавів міді, нікелю, алюмінію. Монета була й залишається платіжним засобом,
хоча в наш час її витісняють паперові або й взагалі віртуальні гроші.
Монети часто слугують амулетами, є
звичай залишати «на щастя» монетку з першої зарплати, кинути її у море, щоб іще
колись повернутись на улюблене місце. Але пам*ятаймо: Золота вистачить на всіх, але любов дістанеться лише
найсміливішим!