Речення з відокремленими членами
Завдання з вибором однієї правильної відповіді
1. Відокремлені члени речення за будовою бувають:
а й складні;
б) повні й неповні;
в) поширені й непоширені.
2. Укажіть речення з відокремленим означенням (розділові знаки пропущено):
а) Довкола розкошують некошені і нетолочені бур’яни.
б) Ще здалеку заманячили на дорозі сани зазеленіла присипана снігом ялинка.
в) До княжої світлиці ввели Богуна міцно зв’язаного сирівцями.
г) Мене до тебе принесе з паперу зроблений літак.
3. Укажіть речення, у якому відокремлене означення стоїть після означуваного
слова (розділові знаки пропущено):
а) Вимочені й підпалені сонцем стерні зчорніли.
б) Я впізнав у ньому лелеку званого ще гайстром чи бузьком.
в) У її руці погойдується кимсь напакована торбинка.
г) Затягнута скалками вода була схожа на застигле блакитне шумовиння.
4. Укажіть речення, у якому поширене означення не виділяється комами (розділові знаки
пропущено):
а) Поверхня заводей оточених з берегів напівусохлим комишем і очеретом пастельна гола.
б) Мур побілений вапном огороджу подвір’я.
в) В сутінках Шептало розгледів віз вантажений картоплею.
г) Потоцький якось довідався про розставлену йому козацьку пастку.
5. Укажіть речення, у якому правильно розставлені розділові знаки:
а) Явори й долини залила імла і, несміливі й кволі, встали зорі.
б) Мокрі, стомлені, але радісно усміхнені ми входимо в ліс.
в) Двічі тяжко поранений раз майже вбитий, він аж тоді в степу повірив, що вцілів.
г) Нависло низько хмар глухе склепіння, і, шурхаючи крилами об них, летять чайки.
6. Укажіть речення, ускладнене відокремленою прикладкою із сполучником як:
а) Як справжній митець, Галина Кальченко вміла захоплюватись, природною була
її глибока схвильованість перед виявами людської мужності… .
б) Життя – як ріка.
в) Школа – як неспокійний гомінкий вулик: гуде, шумить, сповнений дитячим галасом
г) Як представник радикальної партії І.Франко багато роз’їжджав по Галичині.
7. Укажіть речення, у якому обставина не відокремлюється комами (розділові
знаки пропущено):
а) А пісня наростаючи пливла над берегом.
б) Сад нахиливши срібні віти пісні пташині пригадав.
в) Піратський танк мчав палаючи
г) Край річки ставши на плотину рибалка вудочку закинув.
Завдання з вибором кількох правильних відповідей
8. Укажіть речення, у яких поширені означення виділяються комами:
а) Обличчя було подібне до розцвілої в усій повноті півонії.
б) Наляканий громовицею кінь тихенько заіржав.
в) А в покоях темним мохом засланих зеленими вітами прикрашених світлими
візерунками позолочених сама Королівна Зелених Борів стояла.
г) На місто насувалася хмара важка чорна схожа на велетня.
Завдання на встановлення відповідності
9. Установіть відповідність:
Відокремлений член речення Приклади:
1) означення А) Восени, у період дощів, у лісі дуже незатишно.
2) прикладка Б) Берізку, ніжну і струнку, цілує вітер кучерявий.
3) обставина В) Дівчата працювали не покладаючи рук.
4) додаток Г) Подув пустотливий вітрець, той віщун світання.
5) уточнююча обставина Д) Учися чистоти стоптуючи килим
золотий, забудь про вежі темної гордині.
Е) А я не знаю нічого ніжнішого, крім берези.
10. Поставте розділові знаки в реченнях з відокремленими членами:
1) Співаючи про хмари кучеряві не забувай поете про народ.
2) Він Шевченко також виріс із фольклору і спираючись на національний ґрунт сягнув
вершин світової культури.
11. Відредагуйте речення.
1) Ідучи до школи, почався дощ.
2) Вражений Валентин словами вчителя, захопився історією своєї країни.
12. Перебудуйте подані речення так, щоб вжиті в них невідокремлені члени стали
відокремленими і навпаки.
1) Викупаний сонцем колос вклоняється ниві, то темніючи, то тлюючись.
2) Літній день, безхмарний і жаркий, гнав нас у холодок
Наша пам’ять – дивовижний інструмент. Дещо ми забуваємо майже одразу, а дещо впивається в нашу душу настільки глибоко, що позабути це здається неможливим. Ми кажемо: «я не забуду цього ніколи» насправді не знаючи, чи не зітре якась майбутня подія попередньої. І не тому, що людина така забудькувата істота, а тому що тут спрацьовує одвічний закон: ми віримо лиш у те, в що хочемо вірити; ми пам’ятаємо лише те, що хочемо пам’ятати. І нема тут несправедливості, не звинуватиш тут когось у байдужості – є лише людська пам’ять, яка не може тримати у собі все, як не крути. Нам легше забути, ніж пам’ятати.
Наше минуле – це досвід. Досвід, який ти переймаєш у своїх батьків, дідів, у свого народу. І якби ми не мали цього досвіду, то чи змогли б жити без помилок? Хіба таке можливо? Ні. Не були б зроблені тисячі відкриттів, бо вчені-сучасники не мали б інформації від своїх попередників, ми б не мали звичаїв, традицій, менталітету, форм поведінки... Ми б не мали історії! А як писав О. Довженко: «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців».
Ми живемо у непростий час. В час, коли гроші важливіші за моральні цінності, коли аморальність стає нормою життя. І, здається, ніщо не може зупинити цього руйнівного колеса. Про яку пам’ять славного минулого можна казати, якщо ми забуваємо очевидні речі: любов до Батьківщини, пошану до старших, цінність і красу рідної мови... Сьогоднішня молодь, як приклад, не знає і не хоче знати історію держави, у якій живе. Таке враження, ніби сучасні юнаки і дівчата переконані в тому, що теперішнє це не запорука минулого, а просто те, що приходить само по собі.
Можна знайти й більш приземистий приклад: людина, яка втратила пам’ять внаслідок шоку або автомобільної аварії. Перше, що вона пам’ятає – біла стеля лікарняної палати, а далі – пустота... І про яку вже історію можна казати, якщо ти не пам’ятаєш навіть власного імені. І як жити далі? Починати все з нуля дуже непросто, адже, можливо, хтось чекає на тебе, а ти лиш скажеш: «Я все забув...» Це страшно. Думаю, така людина хоче повернути свою пам’ять будь-що, бо кожен спогад є для неї ще одним кроком на стежині до майбутнього.