-Так цього не було б, якби кожен слідкував хочаб за собою.
-Що ти маєш на увазі?
-Тобі подобається ,коли у лісі чи в парку сміття?
-Ні.
-Але чому це постійно трапляється?
-Бо багато людей не забирають з собою своє сміття.
-То виходить, що багатьом подобається жити на сміттєзвалищі? Ми заслуговуємо лише на таке, якщо самі його створююмо. Навколо нас те, що ми зробили.
-Я підняв обгортку. Пробач, мені дуже соромно. Я зовсім не хочу жити на смітнику, бо я людина. Тепер я розумію, що і тут треба чинити по-людськи. Бо лише ми відповідаємо за те, що нас оточує.
Ось і настали зимові конікули. В мене зимовий, новорічний, святковий настрій. Спочатку я дуже весело і цікаво зустрів Новий рік, потім на Різдво Христове цілий день колядував здрузями по всьому селі. Але ж і ту свята не закінчились, відразу після Різдва, ми надзвичайно весело відсвяткували День Народження мого татка. На другий тиждень канікулів ми з всією сім'єю поїхали в гості до бабусі, в протилежне село. Там я відірвався на повну. Ми з друзями грали в сніжки, каталися на на ковзанах, потім бабуся показала найвищу гору в їхньому селі, і ми відразу ж помчалися туди з санями. А вже 13 січня в їхньому селі люди збираються гуртом, і ходять маланкувати по селі, мені було дуже цікаво це побачити , і я піхов з ними. Я не пошкодував про це пізніше, тому, що це було надвичайно весело і захоплюючи. Я обіцяю, що кожну зиму буду приїзджати в село до бабусі. Ось так весело я провів зимові канікули.
Відповідь:
Привіт, Олег. Як справи?
-Все нормально. Бачиш, ось морозиво їм.
-А навіщо обгортку кинув на землю?
-Ну то й що? Тут і без мене багато сміття.
-Так цього не було б, якби кожен слідкував хочаб за собою.
-Що ти маєш на увазі?
-Тобі подобається ,коли у лісі чи в парку сміття?
-Ні.
-Але чому це постійно трапляється?
-Бо багато людей не забирають з собою своє сміття.
-То виходить, що багатьом подобається жити на сміттєзвалищі? Ми заслуговуємо лише на таке, якщо самі його створююмо. Навколо нас те, що ми зробили.
-Я підняв обгортку. Пробач, мені дуже соромно. Я зовсім не хочу жити на смітнику, бо я людина. Тепер я розумію, що і тут треба чинити по-людськи. Бо лише ми відповідаємо за те, що нас оточує.
Пояснення:
На другий тиждень канікулів ми з всією сім'єю поїхали в гості до бабусі, в протилежне село. Там я відірвався на повну. Ми з друзями грали в сніжки, каталися на на ковзанах, потім бабуся показала найвищу гору в їхньому селі, і ми відразу ж помчалися туди з санями.
А вже 13 січня в їхньому селі люди збираються гуртом, і ходять маланкувати по селі, мені було дуже цікаво це побачити , і я піхов з ними. Я не пошкодував про це пізніше, тому, що це було надвичайно весело і захоплюючи. Я обіцяю, що кожну зиму буду приїзджати в село до бабусі.
Ось так весело я провів зимові канікули.