Речення з однорідними членами е в рядку А Нiч була темна, тільки на небi ясно блищали зорі. Б Пісня дише голосом, мовить поле колосом. 1. В Розходилась хуртовина, снігом вікна укривае. Г Всюди зробилося темно, тільки небо палало. Однорідні головні члени вжито в реченні А Ревуть вітри суворі, сніги покрили гори. Б Співа синицями калина, вогнями їхніми горить. В Небокрай горить-палає рожевим вогнем. Г Тихо. ніщо не шерехне, ніщо не пискне. 2. Правильно розставлено розділові знаки в реченні з однорідними членами в рядку А Стоять осінні клени у барвах золотих, і дивляться на мене. Б Дорога лугами, ярами стрибала, рaптом у річку упала. В Місяць безжурно дивився на гори, долини, та сонне місто. Г Тече вода в сине море, та не витікае. 3. Двокрапку перед однорідними членами треба поставити в речениі (окремі розділові знаки пропущено) А А цій землі нічого не забракло ні рік, ні моря, ні озер. Б На всьому запорізьких степів водилася сила звірини и птахів. В Мені хочеться життя яскравого, блискучого, діяльного. Г Зпід рушника виглядае житній хліб, cільничка й пучок польових волошок. 4. Звертання НЕМАЄ в реченні (окремі розділові знаки пропущено) А Cniвай же пташечко пісні, лікуй душевні рани! Б Ти знов оживаєш надіе! В Дзвенить, бринить, гуде твое! мудрості бджола. Г Україно ти для мене диво! 5. Правильно розставлено розділові знаки в реченні зі звертанням А Прилітайте ластів'ята, до моеї хати! Б Вечірне, сонце, дякую за день! в О. мово pідна, свое гаряче серце віддав тобі я недарма! Г Душа полів, ти пам'ятаєш стерні? 6. Вставного слова НЕМАЄ в реченні (окремі розділові знаки пропущено) А У чому власне чудо Паганіні? БУ ріднім краї навіть дим солодкий. В Буває часом сліпну від краси. г здавалось загримів десь на небі грім. 7. Пунктуаційну помилку допущено в реченні зі вставним словом А Hа жаль, не здійснились гетьманські нади. Б Сон, кажуть, Божа благодать. В Видно, вірять люди в чудеса. Г Там зірка одна велика. можливо зоря Господня. 8.
1) Речення з відокремленим узгодженим означенням:
Г) В густому повітрі, |насиченому тліном і випарами ґрунту|, ясно горять берези.
2) Речення з відокремленою обставиною:
А. Колесо крутилося, |хизуючись білою, виточеною з берези колодкою|.
3) Речення з відокремленою прикладкою:
Б. Тим часом справжні отари — |золоте руно степовиків| — блукають по всьому примор’ю.
Речення з відокремленим додатком:
В. Він уже майже нічого не бачить перед собою, |крім сонця|.
_
Речення з відокремленими означеннями – неузгодженим (1) та узгодженим (2, 3):
Д) Вбіг знадвору Василько, 1|в дядьковій кудлатій шапці|, 2|веселий|, 3|розчервонілий|.
Чарівні провісники весни – уже невдовзі перші квіти порадують нас цвітінням. За ними розквітнуть дерева – яблуні, черешні, вишні. А у червні – королева квітів – троянда. Цих, залитих сонячних днів, ми чекаємо уже зараз. Адже заквітчані сади не тільки додають позитивного настрою, а й невичерпної енергії жити і творити.
Принаймні, у цьому впевнені митці, які щовесни виймають свої мольберти і йдуть до ботанічних садів, на береги річок, які рясно уквітчані кольоровим цвітом. З-під їхніх пензлів народжуються справжні шедеври, які здатні зігріти навіть у темну та холодну зимову ніч.
Первоцвіти
Проліска – саме ця тендітна квітка пробивається крізь сніг, щоб побачити перші промені весняного сонця. Тому саме її називають першою весняною квіткою. Також незмінний провісник весни – підсніжник. Цілі поля цих маленьких квітів можна зустріти в Ічнянському національному парку, на Чернігівщині.
Також весняні первоцвіти можна побачити на карпатських полонинах. Та навесні в горах ще досить багато снігу, тож підкоряти їх, щоб побачити провісників весни, наважиться не кожен. Варто пам’ятати, що проліска та підсніжники внесені до Червоної книги України, тому рвати їх не варто.
Шафран Гейфеля
Ця тендітна квітка зазвичай асоціюється у нас з полонинами, горами, які, здається, височіють під самим небом. Так і є. Шафран Гейфеля, ще його називають «крокус», полюбляє зростати на височині. Ще сніг не зійшов, а ця маленька фіолетова квіточка уже простягає свої пелюстки до сонця. Шафран теж внесений до Червоної книги України, тому рвати його не можна
Магнолії
Пора цвітіння цих чарівних дерев – одна із найулюбленіших для любителів фотографій та селфі. Великі білі та рожеві квіти ніби створені для того, щоб прикрасити світлину чи картину. Із початком цвітіння цих екзотичних дерев у ботанічних садах різко зростає кількість відвідувачів. Відкриємо вам секрет: краще приходити поглянути на ці дерева вранці. Чому? Кажуть, що саме тоді можна відчути тепло від пелюсток магнолії!