Речення перепишіть, замінюючи транскрибовані звуки відповідними буквами. Знайдіть у них фразеологізми й з’ясуйте їхнє значення.

1. Він народився в соро[цˊ]ці, він досяг усього… (Ю.Шовкопляс.) 2. Але

він навіть не підозрював, що його план лопне, як обруч на ді[зˊ]ці.

(В.Логвиненко.) 3. Можуть скинути з посади одним ро[ж]черком пера

(М.Коцюбинський.) 4. Дбали люди, дбали, а тепер що вийшло? Самі ж

ро[с]тягли по цуро[цˊ]ці. (Григорій Тютюнник.) 5. Цей невеличкий сухенький

дідок у сви[цˊ]ці — латка на ла[цˊ]ці — був жвавий і непосидючий. (Я.Баш.) 6.

Він б’є[цˊ]ся, наче птах у клі[цˊ]і… (З.Тулуб.)

​

Цей твір змусив мене згадати найбезтурботніші роки мого життя. Я не можу назвати якийсь один найяскравіший спогад мого дитинства. Я багато чого пам’ятаю, і кожен мій спогад – безцінний.  В найпершу чергу згадуючи дитинство, я згадую Закарпаття, в якому практично виросла. Я дуже часто їздила з мамою до родичів, і більшу частину дитинства провела зі своїм двоюрідним братом Вітьком. Це мій найулюбленіший братик! Пам’ятаю, як ми з ним гралися в схованки та разом малювали різні будиночки. Пам’ятаю, як він вчив мене їздити на велосипеді та переносив на плечах, коли нам потрібно було пройти через гусей, яких я так боялась.  Також пам’ятаю, що він дуже любив мене лякати і я через нього постійно боялась сама ходити по будинку, чи виходити в ніч на подвір’я.  Досі згадую ті відчуття, що виникали, коли я блукала по дому. Мені тоді здавалося, що цей дім немов замок! Кожна дрібниця тоді сприймалась зовсім інакше. Найбільш за все я любила кімнату з балконом на другому поверсі. Вона була майже пуста, і до неї практично ніколи ніхто не заходив, що додавало ще більшої, якоїсь, інтриги. Це лише маленька частинка мого дитинства, яка для мене являється найдорожчою! Раніше я дуже хотіла скоріше подорослішати, а тепер розумію, що саме дитинство було найсолодшим моментом мого життя і дуже шкода, що не можна повернутися назад та пережити все спочатку.

                Cоняшник – висока рослина зі жорстким стеблом. До нього кріпиться темно-зелене листя великого розміру. Розцвітає рослина влітку. На одному стеблі знаходиться гарне суцвіття. Посередині кругла середина із трубчастих квітів. Вони темно-коричневого кольору. Обабіч кошика розташовуються великі язичкові квіти. Саме вони нагадують жовтогаряче сонце. Навіть назва квітки співзвучна цій подібності.

                Влітку часто доводиться бачити на безмежних полях золотий килим розквітлих соняшників. Це напрочуд чудова картина.