речення.
Доки ми посипаємо сіємо-віємо та викрикуєм свою колядницьку хвалу
цій хаті і сімейству її із покутя з-під рушника весь час дивиться на нас на
дошці мальована Пречиста Матір з Немовлям дивиться уважно й
доброзичливо вона оцінює наші завзяті старання та нашу чемність бо ж
посипали ми тільки житом-пшеницею а головне від душі повними жменями
той зичливий іконний погляд з-під рушника почуваємо й тоді коли
відкричавшись та ждучи дарунків ще якийсь час топчемося біля порога
весело розбурханим після співу юрмиськом а жінка з німбом довкруг голови
по-материнськи озирає кожного з нас. ( О.Гончар.)

За мойм викном ростуть                                                                                             кедри и смереки                                                                                                         гарне мисце в литку тут                                                                                             для библиотеки

Умене є маленьке цуценя, воно грайливе та забавне, але воно не завжди було таким. деякий час назад я знайшов(ла) його на вулиці, в кутку, біля свого дому. цуценя було налякане і не хотіло виходити до мене. я незнав(ла) що робити, прийшов додому засмучений. мама запитала в мене що трапилось і я їй все розповів. вона дала мені трохи їжі з обіду і сказала спробувати ще раз. звичайно ж я не був впевнений що вмене щось із цього вийде, але сподівався. я одразу побіг до нього, положив перед ним їжу і тохи відійшов, щоб знову не злякати. довелося торохи зачекати доки воно мені повірило, но коли це сталося я був найщасливійшою людиною у світі. тепер цуценя жеве у мене гарно їсть і грається зі мною, а я сподіваюсь, що воно забуло про ті події що сталися з ним і на завжди залишиться таким щасливим і забавним цуценям.