Між людьми видніються вози з усяким селянським добром: діжечками, скринями ,плугами й деякими іншими домашніми речами (С. Васильченко).
І все поволі зникає: море, скелі, земля (М. Коцюбинський).
На вершечку стрілецької гори, на горах і долинах - скрізь уже запанувала тиша (І. Нечуй-Левицький).
Усе навколо: дерева, птахи, люди сповнене весняної пружної нестримної сили (В. Собко).
Сором, досада, злість - усе разом прийшло в його голову (Панас Мирний).
Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі (Б. Олійник).
Цей тихий вечір, свіжість, копиця сіна, внутрішній голос, що не замовкає все мені говорить, що я на Україні (В. Винниченко).
І все: і штурмуюче море, і голубіючи небо, і далекі ледь окреслені хмари пройняте легеньким серпанком рухливого туману (Ю. Збанацький).
Картина Рєпіна чарувала всім: і задумом показати запорожців людьми яким Чорне море по коліна, і виконанням це шедевр світового живопису, і принципами творення (М. Безхутрий).
Всяке птаство: як-от деркачів, перепілок, куликів, курочок можна було викосити косою з трав або впіймати (О. Довженко).
Перед очима розгортався типовий для Угорщини хвилястий степовий ландшафт: вибалки пагорби рівнини і знову пасма горбів (О. Гончар).
Із сивої давнини існували на землі чотири доброчесності: а саме мудрість, правосуддя, помірність, стійкість (В. Шевчук).
Відповідь:
Сполучникові: 1 (ГО - світло (підмет) розітнуло (присудок); екран (підмет) спалахнув (присудок)); 4 (ГО - мати (підмет) сіяла (присудок); соняшник (підмет) вродив (присудок)); 5 (ГО - спинись, говори (присудки));
Безсполучникові: 2 (ГО - дні (підмет) пробігли (присудок); весни (підмет) засохли (присудок); зливи (підмет) відшуміли (присудок)); 3 (ГО - Київ (підмет) скидає (присудок)); 6 (ГО - не було (присудок); каміння (підмет) обрамлювало (присудок)).
Порядок речень: 1, 4, 5, 2, 3, 6.
Пояснення:
Між людьми видніються вози з усяким селянським добром: діжечками, скринями ,плугами й деякими іншими домашніми речами (С. Васильченко).
І все поволі зникає: море, скелі, земля (М. Коцюбинський).
На вершечку стрілецької гори, на горах і долинах - скрізь уже запанувала тиша (І. Нечуй-Левицький).
Усе навколо: дерева, птахи, люди сповнене весняної пружної нестримної сили (В. Собко).
Сором, досада, злість - усе разом прийшло в його голову (Панас Мирний).
Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі (Б. Олійник).
Цей тихий вечір, свіжість, копиця сіна, внутрішній голос, що не замовкає все мені говорить, що я на Україні (В. Винниченко).
І все: і штурмуюче море, і голубіючи небо, і далекі ледь окреслені хмари пройняте легеньким серпанком рухливого туману (Ю. Збанацький).
Картина Рєпіна чарувала всім: і задумом показати запорожців людьми яким Чорне море по коліна, і виконанням це шедевр світового живопису, і принципами творення (М. Безхутрий).
Всяке птаство: як-от деркачів, перепілок, куликів, курочок можна було викосити косою з трав або впіймати (О. Довженко).
Перед очима розгортався типовий для Угорщини хвилястий степовий ландшафт: вибалки пагорби рівнини і знову пасма горбів (О. Гончар).
Із сивої давнини існували на землі чотири доброчесності: а саме мудрість, правосуддя, помірність, стійкість (В. Шевчук).
Объяснение: