Расставьте знаки препенания Глибокої грудневої ночі зоряної й холодної, Олеся стояла на подвір'ї й дивилася на мерехтіння Стожарів. Усі домашні давно спали, і тільки вона не могла заснути. Молода жінка вже давно позбулася марновірного страху перед пітьмою. Її не турбував холод, хоча вона стояла лише в одній сорочці поверх якої накинула кожушок. «Господи чому я не втекла з ним? Чому я так бездумно знехтувала щастям в угоду совісті? Господи Боже, якщо Твоя ласка вибач мені мої гріхи та поверни мені радість у життя ла Олеся квапливо витираючи сльози що рясно котилися по щоках. І так само квапливо пішла в хату низенько нахиливши голову. У цей же самий час за сотні миль від Черкас у Ніжині Лесь теж не спав. А стояв біля розчахнутого вікна своєї спальні. І так само як і Олеся із сумом дивився на Стожари згадуючи той далекий щасливий день коли віднайшов свою зіроньку/долю. «Отче на все Твоя воля, але благаю Тебе поверни мені Олесю!» - заплющивши оч в Лесь. І зачинив вікно

Показать ответ

Ответ:

krasilnikovaa98

02.09.2020 06:44

Велика Вітчизняна війна… Страшна війна ХХ століття, пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині в Україні. Воїни-переможці проявили чудеса героїзму, стійкості, мужності, билися за кожний клаптик рідної землі до останньої краплі крові, вистояли і перемогли. Для України ціна тієї перемоги жахлива – мільйони людських життів, зруйнована економіка. Кожен другий воїн поліг у боях, кожен другий з тих, хто залишився у живих, був поранений. Гоїлися рани, зростали повоєнні покоління… 65 років тому земля нашої нині незалежної держави була звільнена від завойовників. Все менше залишається учасників, ветеранів війни. Честь їм і шана живим! Вічна слава загиблим! Хай не згасає пам’ять про героїв!

Ми пам’ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна. Пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями Об’єднані Нації. Не забуваємо: той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона – запорука того, що в майбутньому подібна трагедія не повториться.

Друга світова війна стала найбільш кривавою в історії людства. Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також усіх жертв.

День пам’яті та примирення та День перемоги символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Вона скінчилася і найважливішим її підсумком має бути не перемога, а мир.

Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати українців і громадян України інших національностей упродовж 1939–1945 років. Найтяжчі – демографічні, які оцінюють у 8–10 мільйонів осіб.

Трагедія Українського народу в роки Другої світової полягала в тому, що на час початку війни він був розділений між кількома державами. Українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців. За панування над Україною воювали дві тоталітарні системи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя. Кожна сторона протистояння намагалася продемонструвати на наших землях прихильність до українства. Однак єдиним справді українським суб’єктом у роки війни був визвольний рух – передовсім, Українська повстанська армія.

У Другій світовій війні Україні випала героїчна і разом з тим трагічна роль. Єднання суспільства навколо усвідомлення цієї істини й надалі сприятиме ефективному протистоянню зовнішнім викликам та загрозам.

Сьогодні Україна, як і у роки Другої світової війни є епіцентром протистояння агресору. Україна є важливим чинником європейської безпеки у протистоянні російській агресії

0,0(0 оценок)

Ответ: