расставить знаки пунктуации Посеред степу над високою могилою звелися два вікових дуби. Стоять
степові богатирі поряд бо ростуть з одного кореня обнялися могутніми
вітами як брат із братом... На світанку коли ще ніжаться безкраї степи усіяні
голубими росами спить зеленокоса діброва й сторожко дрімають очерети над
тихими озерами над дубами зринає вранішнє сонце й заливає їхні маківки
тремтливим промінням. У цей ранковий час дуби нагадують закутих у золоті
панцирі воїнів що стоять на варті привільного степу. Здавна називають їх
люди Богдановими дубами. Глибоко в землю пустили вони своє коріння і
поїть їх земля цілющими соками. А як бува налетить буря упруться вони
один в одного обнімуться руками-гілляками і ніяка сила не спроможна їх
зрушити з місця і падає тоді знесилена буря на землю корчиться конає...
Оберіг - це захист від всяких нечистих сил, поганих поглядів і від всього поганого. Це слово оберіг пішло від слова ОБЕРІГАТИ. Оберіг буває в формі брелка, цепочки, та навіть якоїсь то там фігури ( слона і т. д. ) . Я знаю такі обереги. У мене вдома є кулон - оберіг , брелок - оберіг ... Ну ось такі обереги я знаю. В народі говорили , що без нього ми не змогли б жити тому що в ті часи було багато нечисті. Деякі люди його не приймають за щось хороше. Я думаю що все це дурня. Ось так я розумію слово оберіг.
Вы здесь
Главная » Ресурси » Віртуальні виставки та бібліографічні покажчики » Віртуальні виставки
Образ Тараса Шевченка в художній літературі
ОБРАЗ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА В ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ
буктрейлер
ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА
Він немов великий факел з українського воску,
що світиться найяснішим і найчистішим вогнем
європейського поступу, факел, що освітлює цілий
новітній розвиток української літератури.
І. Франко
Художні твори про Тараса Шевченка почали писати ще за життя поета. У 1841 році О. Афанасьєв-Чужбинський присвячує автору «Кобзаря» свій вірш, у якому захоплено говорить про його чарівну поезію. Художня Шевченкіана нині нараховує понад сім тисяч творів. Завжди вона була і залишається не лише літературною, але й суспільно-політичною проблемою, яка творилася в гострій ідеологічній боротьбі у рамках жорстокої цензури в XX ст., в стильових шуканнях та наполегливого відбирання зерен правди про Шевченка у наш час національного самозбереження.
Проникнення в магію творчості, “розсекречення” лабораторії митця справедливо вважається найскладнішим завданням автора історико-біографічного прозового твору, від виконання якого багато в чому залежить і загальний художній рівень.
Розгортаючи процес становлення характеру в часі, письменник то розкладає його на складові, то збирає в ціле; зосереджуючись на “внутрішньому” в біографії, пов’язує його із «зовнішнім» - діями героя, життям тих персонажів, з якими той зустрічається; утверджує ідею розвитку, фізичних і духовних змін, що творили цілісний образ, який уособлює певну моральну величину.