У сучасному світі, сповненому ненависті, лицемірства, зухвальства, ця чеснота трапляється вкрай рідко. Кинути монетку бабусі біля церкви, до сусіду з ремонтом чи просто підвезти незнайому людину додому, бо надворі страшна заметіль. Невже це так складно? І так, і ні. Наше життя побудоване на двох вічних суперечностях – добру та злу. Так було завжди. День змінює ніч, веселка з’являється після грози, добро завжди перемагає зло. Добрих людей у світі набагато більше. Це факт. І чим більше ми сіємо добра, тим рясніше воно проростатиме в серцях і душах кожного. Але чому інколи важко бути доброю людиною? Відповідь проста! Сьогодні життя швидше сповнене якихось ілюзій, нещирості. Тому часом так не вистачає якогось простого розуміння, милосердя з боку оточуючих. Люди, чомусь, звикли жити за законом: моя хата з краю. Спокійне існування, задля досягання власних цілей, пусті слова, обіцянки. Часом думаєш про все це і робиться страшно. За країну, за себе, за майбутнє покоління. Адже воно народжується вже таким, інакшим. Тому, на мою думку, надлишок доброти ніколи не буде зайвим. Той, хто робить добро іншим, робить його для себе. Він очищує своє тіло й душу від негативу. Доброта змінює наше життя, вона світлими промінчиками сонця відкриває найпотаємніші двері. Радійте життю, бо воно у нас одне!
Батьки навчають нас бути людяними, охайними, шанувати працю, добре вчитися. І їм дуже нелегко спілкуватися з нами, коли ми говоримо неправду. Тому вони намагаються переконувати нас, що треба бути чесними: "Чесність — краща чеснота".
Не завжди легко говорити правду, особливо про некрасиві вчинки. Але, коли обманюєш когось, особливо близьку людину, — на душі стає ще гірше. Недаремно кажуть: "в обманщика має бути гарна пам'ять". Це означає, що він повинен пам'ятати, що і кому сказав, і постійно приховувати правду. А це породжує страх і відчужує від людей. Обманювати означає боятися. Тобто виходить, що обманщик — це найчастіше боягуз.
Але ж усім відомо, що "шила в мішку не сховаєш". Так і правда — десь випливе. І стане людині ще гірше: будуть з неї сміятися або дорікати. Тому треба намагатися відповідати за свої слова і вчинки, а якщо не так щось трапляється — казати щиро та чесно, не боячись. Адже "краще гірка правда, ніж солодка омана". А якщо бути чесним і справедливим — буде більше поваги до такої людини. І в її оточенні, і до себе самої.
У сучасному світі, сповненому ненависті, лицемірства, зухвальства, ця чеснота трапляється вкрай рідко. Кинути монетку бабусі біля церкви, до сусіду з ремонтом чи просто підвезти незнайому людину додому, бо надворі страшна заметіль. Невже це так складно? І так, і ні. Наше життя побудоване на двох вічних суперечностях – добру та злу. Так було завжди. День змінює ніч, веселка з’являється після грози, добро завжди перемагає зло. Добрих людей у світі набагато більше. Це факт. І чим більше ми сіємо добра, тим рясніше воно проростатиме в серцях і душах кожного. Але чому інколи важко бути доброю людиною? Відповідь проста! Сьогодні життя швидше сповнене якихось ілюзій, нещирості. Тому часом так не вистачає якогось простого розуміння, милосердя з боку оточуючих. Люди, чомусь, звикли жити за законом: моя хата з краю. Спокійне існування, задля досягання власних цілей, пусті слова, обіцянки. Часом думаєш про все це і робиться страшно. За країну, за себе, за майбутнє покоління. Адже воно народжується вже таким, інакшим. Тому, на мою думку, надлишок доброти ніколи не буде зайвим. Той, хто робить добро іншим, робить його для себе. Він очищує своє тіло й душу від негативу. Доброта змінює наше життя, вона світлими промінчиками сонця відкриває найпотаємніші двері. Радійте життю, бо воно у нас одне!
Батьки навчають нас бути людяними, охайними, шанувати працю, добре вчитися. І їм дуже нелегко спілкуватися з нами, коли ми говоримо неправду. Тому вони намагаються переконувати нас, що треба бути чесними: "Чесність — краща чеснота".
Не завжди легко говорити правду, особливо про некрасиві вчинки. Але, коли обманюєш когось, особливо близьку людину, — на душі стає ще гірше. Недаремно кажуть: "в обманщика має бути гарна пам'ять". Це означає, що він повинен пам'ятати, що і кому сказав, і постійно приховувати правду. А це породжує страх і відчужує від людей. Обманювати означає боятися. Тобто виходить, що обманщик — це найчастіше боягуз.
Але ж усім відомо, що "шила в мішку не сховаєш". Так і правда — десь випливе. І стане людині ще гірше: будуть з неї сміятися або дорікати. Тому треба намагатися відповідати за свої слова і вчинки, а якщо не так щось трапляється — казати щиро та чесно, не боячись. Адже "краще гірка правда, ніж солодка омана". А якщо бути чесним і справедливим — буде більше поваги до такої людини. І в її оточенні, і до себе самої.
Объяснение: